Всесвітна історія/II/Повстанє польскої держави і перші польскі князї
| ◀ Суспільний і полїтичний устрій Україньско-рускої держави | Всесвітна історія. Том II Повстанє польскої держави і перші польскі князї |
Нїмеччина під панованєм королїв з саскої династиї ▶ |
|
Повстанє польскої держави. Найдавнїйші дїї польского народа закриті перед оком історика. До нас дійшли лише казочні перекази про Кракуса, що мав оснувати місто Краків, про єго дочку Ванду, про Попеля і Пяста. Правдоподібно повстала Польска держава в сей спосіб, що одно з польских, або инакше званих лєхіцких племен, а іменно Поляни з над Варти, підбили сусїдні племена, накинули їм свою назву і дали початок польскій державі. На чолї польскої держави стояли князї, котрі виводили свій рід від казочного Пяста звідси і назва династиї Пясти. Столицею Польщі була з початку Крушвиця над озером Ґоплом а відтак Ґнєзно.
Мечислав I. (Мешко.) 962.—992. Першим історичним князем Польщі, з родини Пястів, був Мечислав I. Єго держава хотяй досить значна простором, бо сягала від Одри поза Вислу, не могла устояти ся перед сильним нїмецким наїздом. Нїмецкий марґраф Ґеро побідив Мечислава і змусив єго приняти нїмецку зверхність. Щоб освободити ся від Нїмцїв, які воювали в імени християньскої віри, (нїбито ширять християнство,) постановив Мечислав приняти хрест і в сей спосіб витрутити Нїмцям оружиє з рук. В тій цїли оженив ся він з ческою княгинею Дубравкою і приняв разом з Польщею хрест 966. р. а в невдовзї потім оснував перше польске епіскопство в Ґнєзнї, яке зависїло від архиепіскопа в Маґдебурзї.
Болеслав Хоробрий 992.—1025. До великого значіня прийшла польска держава за наслїдника Мечислава I. Болеслава Хороброго. Сей розумний і хоробрий князь розширив значно границї своєї держави, підбив Поморє (над Балтийским морем), на Чехах здобув Моравію і Краків, на Руси Червеньскі городи. Єго держава розпростирала ся від Балтийского моря по Дунай, від ріки Салї (в нинїшній Саксонїї) поза Вислу і Сян. Рівночасно з Болеславом панували в Нїмеччинї цїсарі Оттон III. і Генрик II. Відносини Болеслава до Оттона III. були приязні, Оттон III. прибув навіть до Польщі, 1000. року (до Ґнєзна) поклонити ся мощам сьв Войтїха і при сїй нагодї увільнив польску церкву від нїмецкої зависимости, позволяючи Болеславови заложити в Ґнєзнї архиепіскопство. Зовсїм инакше уложили ся відносини Болеслава до Генрика II. З ним воював Болеслав довгі лїта, а війна закінчила ся миром в Будишинї 1018. р. де цїсар признав Болеславови посїданє Лужиць, Моравії і Шлеску. Болеслав був не лише добрим вождом але і знаменитим орґанїзатором, відзначав ся справедливостию, строгостию і любовию до простого народа. Під конець свого панованя казав Болеслав Хоробрий коронувати ся 1025. р. польским королем.
Наслїдники Болеслава Хороброго. За наслїдника Болеслава Хороброго Мечислава II. 1025.—1034. підупадає Польща. Сусїди утворили проти Польщі велику коалїцию і забрали єї всї здобичі Болеслава. Ярослав Мудрий забрав Червеньскі городи, цїсар Конрад II. Лужицї, угорский король Стефан Сьвятий Словаччину, Чехи Моравію, а даньский король Канут Великий Поморє. Єще більше підупала польска держава по смерти Мечислава II. В Польщі настав великий нелад, поодинокі племена відзискали назад свою независимість, привернено поганьство. З сего заколоту скористав ческий князь Бретислав Ахіль, наїхав Польщу, заняв Ґнєзно і увіз до Чех мощі сьв. Войтїха. З цїлковитого упадку видобув Польщу Казимир Відновитель 1040.—1058. котрий при помочи цїсаря Генрика III. завів у Польщі лад і порядок, та привернув назад християньску віру.Болеслав II. Щедрий 1058.—1079. наслїдник Казимира Відновителя піднїс значінє Польщі єще більше. Він дає поміч прогнаному з Київа Ізяславови а підчас повороту занимає на ново Червеньскі городи. Під конець свого панованя попав він в спір з духовеньством і убив краківского епіскопа сьв. Станислава. Убитє сьв. Станислава викликало в Польщі повстанє проти Болеслава. Болеслав мусїв з Польщі утїкати і умер на вигнаню в Каринтиї в містї Осиях.
Подїл Польщі на дрібні части. По нездарнім панованю брата Болеслава Щедрого, Володислава I. Германа, за котрого Польща стратила на стало Червеньскі городи, приходить до панованя хоробрий князь Болеслав III. Кривоустий 1102.—1138. Цїле своє панованє провів він на довгих і завзятих війнах. Він підбив на ново по довгих борбах Поморє, та воював щасливо з нїмецким цїсарем Генриком V., котрого побив під Вроцлавом, на так званім песїм поли. Помимо сих побід мусїв Болеслав Кривоустий, під конець свого житя, приняти зверхність цїсаря Льотара III.
Умираючи подїлив Болеслав Кривоустий польску державу поміж своїх синів. Найстаршому Володиславови дав Шлеск, Мечиславови дав Великопольщу, Болеславови Мазовію і Куяви, Генрикови Сяндомирску землю. Крім сих удїлів найстарший з Пястів мав мати єще краківску землю і титул великого князя. Через заведенє права старшеньства і подїлу Польщі поміж синів Болеслава Кривоустого, наступило роздробленє Польщі на малі удїли, розпочали ся завзяті домашні борби о Краків, які підкопали значінє Польщі на довгі лїта.