Всесвітна історія/II/Упадок Царгороду
| ◀ Королї з родини Люксембурґів | Всесвітна історія. Том II Упадок Царгороду |
Франция і Анґлїя з кінцем середних віків ▶ |
|
Початок Османьско-турецкої держави. Около року 1300. заложив Осман начальник одного з турецких племен знатнїйшу турецку державу, якої столицею було місто Брусса в західній частинї Малої Азиї. Наслїдник Османа Урхан надав державі війскову органїзацию і завів страшний для християн податок „живої десятини“. Турки забирали рік річно християньским родичам найздоровійших хлопцїв і виховували їх в своїх школах на найзавзятїйших ворогів християн. Виховані в магометаньскім дусї, становили християньскі діти найхоробрійше, фанатичне турецке війско, зване яничарами, Султан був їх вітцем, віддїл в котрім служили їх вітчиною, а цїлию їх житя, здобутє посмертного раю. Яничари творили сталу турецку армію, якій під зглядом хоробрости не могла довгі віки дорівнати жадна християнська армія.
Турки в короткім часї здобули посїлости Греків в Малій Азиї, перейшли Дарданелї здобули Ґалїполїс, а третий з ряду Османьско-турецкий султан заложив свою столицю в Адриянополи 1365, і вже він мріяв про здобутє Царгороду, але хотїв вперед знищити держави Болгар і Сербів.
Побіч візантийскої держави істнували в північнім Балканї дві словяньскі держави Болгария і Сербія, з котрих послїдна дїйшла за часів панованя Стефана IV. Душана около 1340. р. (1331.—1355.) до великої могучости. Стефан IV. заволодів нинїшною Сербією, Боснею, Альбанїєю, Епіром, Тесалїєю і частиною Македонїї і приняв титул царя. Мурад звертає ся проти Сербів, побиває їх цїлковито на Косовім Поли 1389, а єго наслїдник Баязет здобуває Болгарию.
Великі поступи турецких війск кинули страх на західну Европу. На зазив угорского короля Жиґмонта Люксембурского, зібрала ся армія з лицарів француских, нїмецких, італїйских і угорских, але під Нїкополїс 1396. віднесли Турки над союзними лицарями велику побіду, а туреикий султан Баязет, почав ладити ся до облоги Царгороду. На щастє зайшли в Азиї події, що проволїкли упадок Царгорода на кільканайцять літ.
Тімур-лєнк. Велика держава Монґолів розпала ся в Азиї на дрібні державки, які получив великий орґанїзатор і хоробрий та дикий вожд Тімур званий Тамерлян. Він здобув більшу частину Азиї, впав до Малої Азиї, побив Баязета 1402 р. під Анґорою і взяв до неволї. Тамерлян був жорстоким тираном, его держава вправдї зараз по єго смерти упала, але знищенє західної Азиї було так велике, що она не піднесла ся до нинї до давного добробиту. В наслїдок наїзду Тамерляна ослабла Турецка держава, а наслїдник Баязета Магомет І. мусїв вперед загоїти задані рани, доперва єго син Мурад II. міг думати про здобутє Ціргороду.
Фльорентийска унїя 1439. Грецкі цїсарі споглядали зі страхом на зростаючу силу Турків, а щоби одержати поміч від заходу, постановили звернути ся до пап і годили ся приняти унїю. Сам грецкий цїсар Іван VIII. Палєольоґ прибув на великий собор, що відбував ся в Ферарі. По довгих переговорах заключено остаточно унїю у Фльоренциї 1439. р. (На соборі у Фльоренциї був руский митрополит Ізидор). Греки узнали зверхність папи, а застерігли собі богослуженє в грецким обрядї. В Царгородї Греки не приняли унїї, а грецкі цїсарі бачучи, що поміч з заходу не надходить, зірвали всякі зносини з папою і постановили самі бороти ся з Турками. Цїсарство візантийске складало ся тогди лише з Царгороду і околицї і було цілковито на ласцї Турків.
Битва під Варною 1444. По смерти Альбрехта II. вибрали Угри королем польского короля Володислава III. котрий підняв зачіпну борбу з Турками. Війскам християньским удало ся навіть віднести кілька меньших побід над Турками, але коли Володислав загнав ся аж над Чорне море, побив єго Мурад під Варною 1444. В битві згинув войовничий молодий король цїлком без слїду.
Упадок Царгорода 1453. Битва під Варною лише приспішила упадок Царгороду. Наслїдник Мурата Магомет II. зараз по вступленю на престіл став приготовляти ся до облоги Царгороду. Візантийский цїсар Константин XI. на дармо просив помочи від західної Европи, лише Ґенуенцї, які мали в Царгородї великі торговельні користи, прислали не велику поміч, однак помимо хороброї оборони здобули Турки 29. мая 1153. Царгород. Цїсар Константин XI. згинув в борбі. Магомет вїхав в триюмфі до Царгороду, де першим єго дїлом було перемінити величаву церкву сьв. Софії в турецкий мечет. З упадком Царгороду зросла небезпека перед Турками єще більше, а цїла борба з турецкою могучостию спочила від тепер на Габзбурскій родинї.