Всі за чаєм сиділи й розмову (Гейне/Леся Українка)

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Всі за чаєм сиділи й розмову
автор: Генріх Гейне (1797—1856)
Мова оригіналу: німецька. Назва в оригіналі: Sie saßen und tranken am Theetisch Перекладач: Леся Українка, 1890
З циклу «Ліричні співанки», зб. «Книга пісень». Створення: 1822—1823, опубл.: 1827. Джерело: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 2, с. 133 – 147.  


LI.


Всі за чаєм сиділи й розмову
Про любов між собою вели.
Естетичні були всі панове,
Панії надто чулі були.

«Розумію – кохать платонічно!» –
Мовив радця, страшний, як мана.
Усміхнулась madame іронічно,
«Ох!» – зітхнула тихенько вона.

Пастор вкинув до того зважливо:
«Не повинна любов буть палка:
Для здоров’я се дуже шкідливо».
«Як се?» – тихо спитала дочка.

А графиня зітхнула важенько:
«Ох, кохання – жага запальна!»
І баронові потім зграбненько
Подала склянку чаю вона.

За столом було місце маленьке,
Не було ж тебе, любко, там знов.
Як гарненько, моє ти серденько,
Розказала б ти їм про любов!