Зняла ся буря, дощ полив;
Ревуть вали, — лиха година…
Завзятий Рино прилетїв
На беріг з донею Уллина.
— „Рибалко, швидче дай човна !
Ратуй від лютої погонї!
Страшний Уллин нас доганя:
Кричать їздцї, бють землю конї.“
— „Чи ти, козаче, без ума!
Послухай лиш, як хвиля плиска…
Тоненькі весла полама,
Хибкий мій човен мов та тріска.“
— „Рибалко, швидче дай човна !
Ратуй! Що нам лиха година?
Ще може спинить ся вона,
Та не спинити вже Уллина.“
Гроза все гірш, чорнїйш вали;
Уллина чути ближче й ближче;
За ними конї захропли,
А зброя брязкотить зловіще.
