Вікіджерела:Поезія сьогодні/17 червня

Генрік Верґеланн

Доля. (Львів, 1897)

Над ставком у темну воду
Зпід ялини ти дивила ся;
Оддалїк пізнав я вроду…
В небі зірка засьвітила ся;
Все затихло, все мовчить,
Чуть гадюку — як сичить.

Коли милі твої очи
Мене звали на коханнячко,
Прилинь човном серед ночи
У той захисток, коханочко,
Де в водї зірки горять…
Там ми будем розмовлять.

 

---