Дмитро Веневітінов
Доля. (Львів, 1897)
Шануй сьпівця за гуки щирі, Сховай гордячий осуд свій, Шукай розваги в творчій лирі, Та не звіряй ся зразу їй! Не все — пророки та обранцї З печаттю марінь потайних, Не все — небес сьвяті посланцї З огнем глаголів неземних!
