Вікіджерела:Поезія сьогодні/31 липня

Шандор Петефі

Доля. (Львів, 1897)

Повертав ся я з чужини,
Гадав всю дорогу,
Як матусю ріднесеньку
Стріну край порогу.
 Як до лона припаду їй,
 Все на серцї виллю,
 Як вона менї любовю
 Кинеть ся на шию.
І здавалось з нетерплячки,
Що часи спинились,
Що колеса з моїм возом
Зовсїм не котились.
 Ось і хата… З криком неня
 Біжить обнимати…
 І забув я в ту хвилину
 Все, що мав сказати.