Вікіджерела:Поезія сьогодні/4 травня
З чужого поля. (Київ, 1985)
ПІСНЯ ПРО СОРОЧКУ
Потомилися пальці слабі,
Червоніють отемрені очі, —
Швачка ж голкою вертить в журбі,
На ній лахми якісь нежіночі.
Ший, ший, ший —
Серед бідності, голоду, спраги!
І тремтів її голос смутний —
Про сорочку співав без розваги.
«Поробляй, поробляй, поробляй!
Доки півень не крикне надворі.
Поробляй, поробляй, поробляй,
Доки з неба присвічують зорі.
О, була б кращ, нещаснице, ти
Хоч рабою у турка-деспота.
Де вік жінці душі не спасти,
Коли се християнська робота!
Поробляй, поробляй, поробляй!
Доки колесом світ не заблима;
Поробляй, поробляй, поробляй,
Доки бачиш хоч трохи очима.
Поробляй: стібок, ластівка, зшив;