О, нї, дївчино, не тїкай!
Не завдавай нової муки;
Мене лякає час розлуки…
Горнись до серденька, кохай! Розбитий, хворий, на розмову Куди подам ся я, куди? Нїхто як ти… Любовю знову З недуги злої підведи!
Неначе ласки, поцїлуя
Жду горя дальшого… нехай!
Але єдиного прошу я:
— Дївчино-пташко, не тїкай!
