Вістник ДЗР ЗОУНР/5
| ◀ 4 | Вістник державних законів і розпорядків Західної Области Української Народної Республики Закон з дня 4. січня 1919 р. про незайманість членів Української Національної Ради |
6 ▶ |
|
Закон
Українська Національна Рада постановила:
Члени Української Національної Ради виконують обовязки, випливаючі з порученого їм заступства, незалежно від яких небудь інструкцій виборців.
Члени Української Національної Ради не можуть бути ніколи потягнені до одвічальности за голосованє у виконуваню свого мандату.
За вискази на нарадах може їх потягнути до одвічальности тільки Українська Національна Рада.
Члена Української Національної Ради не можна без її згоди вязнити ані потягати судово до одвічальности за каригідні вчинки в часі, коли сесія триває, хиба що приловить ся його на горячім вчинку. В случаю приловленя на горячім вчинку має суд негайно повідомити Українську Національну Раду про доконане увязненє. На жаданє Української Національної Ради мусить бути увязненє знесене, а судове стеженє мусить бути відложене на цілий час триваня сесії. Те саме має наступити на жаданє Української Національної Ради дотично увязненя або слідства, зарядженого проти її члена поза часом сесії.
Сесія починав ся з днем скликаня Української Національної Ради, а кінчить ся з днем замкненя її засідань.
Члени Української Національної Ради є вільні на час триваня сесії від виконуваня війскових обовязків, а ті члени Української Національної Ради, що є державними урядниками, є вільні в згаданім часі від своїх службових обовязків без окремої відпустки.
За Виділ Української Національної Ради:
Др Горбачевський, в. р.
Др Петрушевич, в. р.
Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:
- твори народної творчості (фольклор);
- видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).
