Перейти до вмісту

Вістник ДЗР ЗОУНР/6

Матеріал з Вікіджерел
Вістник державних законів і розпорядків Західної Области Української Народної Республики
Розпорядок Державного Секретаріяту війскових справ та Державного Секретаріяту внутрішних справ з дня 4. січня 1919 р. в справі воєнних чинитьб осіб, необовязаних до війскової служби
1919
Державного Секретаріяту війскових справ та Державного Секретаріяту внутрішних справ з дня 4. січня 1919 р. в справі воєнних чинитьб осіб, необовязаних до війскової служби.

На основі закона з 26. грудня 1912 ч. 236. В. з. д. про воєнні чинитьби заряджуємо отсе:

§ 1.

До личних чинитьб, згаданих в § 4. наведеного закона, можна покликувати також мужчин неукраїнської народности, які після закона Української Національної Ради з дня 13. падолиста 1918 не є обовязані до війскової служби в Українській Армії.

§ 2.

Покликанє до воєнних чинитьб переводять державні повітові комісаріяти на жаданє війскових окружних і повітових команд; — случай, коли війскові власти можуть жадати сих чинитьб безпосередно, нормує § 27 згаданого закона з 26. грудня 1912 р.

§ 3.

Відносно до винагороди за личні воєнні чинитьби остають дотеперішні постанови в крайній силі (закон з 26. грудня 1912 р. ч. 236 В. з. д. і розпоряоок б. австр. мініст. краєвої оборони з 23. січня 1918 р. ч. 23 В. з. д.)

§ 4.

Розпорядок сей входить в житє з днем його оповіщеня.


Державний Секретар внутрішних справ:

Др Макух, в. р.

Державний Секретар війскових справ:


Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:

  • вираження народної творчості (фольклор);
  • акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).