Галицкіи приповѣдки и загадки/Приповѣдки/Г
| ◀ В | Галицкіи приповѣдки и загадки Приповѣдки Г |
Д ▶ |
|
Гадина в єго словах дихає.
Гадину має за пазухою.
Газда цѣлою губою.
Гадка гадку прошибає, журится, що нѣчог' не має.
Гадка за горами, а смерть за плечами.
Гаду, гаду, а мыши в крупах.
Гала, драла — гоца драла.
Галу, балу, а (выбачайте) свинѣ в рѣпѣ.
Гаразд — кобы вытримати.
Гараздови не хоче, а бѣду мусить.
Гаразд тобѣ — сидижь собѣ.
Гаразду знести не може, а бѣду терпить.
Гарбуза наѣжься, а на вербу подивися, то станешь голоден.
Гарбуз мамѣ — а татови дыня.
Гей! гей! — та не дома, куда мацну, то солома.
Гетьта впала — вѣсьта встала.
Ги на тя, пек тобѣ осина (не до вас мовлячи).
Гине як рыба за водою.
Глухій, що не дочує, то выгадає.
Глухого а нѣмого справы не допытаєшься.
Глухого пытайся — а во̂н Богу молится.
Глухому пѣсню спѣвати.
Глянь на себе — буде с тебе.
Го̂рка гостина, коли лиха година.
Го̂ркій свѣт — тато и мама ослѣп, а дѣти по́мацки ходять.
Го̂рко зароблю — солодко з-ѣм.
Го̂сть лавы не засидить, ло̂жка не залежить.
Го̂сть не прошеный, не дуже буває тученый.
Го̂сть першого дня золото — другого срѣбло — третого мѣдь, а четвертого до дому ѣдь.
Говори Грицю богородицю.
Говори до горы, пане Григоре, а гора таки дурна.
Говори до неи а в неи Маковеи.
Говори до стовпа, а стовп стоить.
Говори Климе най твоє не гине. (Казка.)
Говорила небо̂жченька до самои смерти — а як вмерла, то ноги задерла.
Говори Петре с фостом.
Говорить, якбы в него купити.
Говорить, якбы три дни хлѣба не ѣв.
Говорить, як з бочки.
Говорить, як на му́ках.
Говорить, як спить.
Говорить, що слина до губы принесе.
Говори чорте за паном.
Говорѣм за вовка, говорѣм и по за вовка.
Година платить, година тратить.
Годуй мене до Ивана, а я с тебе зроблю пана.
Годѣ куме чести.
Годѣ куме ѣсти, бо не буде на пироги мѣсце.
Голова болить, а хлѣб, як на огни, трѣщить.
Голова велика, а розуму мало.
Голова во̂д клопоту трѣщить.
Голова головѣ, а фо̂ст фостови (не при вас мовлячи).
Голова ко̂сть, а зад (выбачте) мясо, в голову цѣлують, а в зад бьють.
Голова мѣсця шукає.
Голова не до рады, а (выбачте) зад не до крѣсла.
Головов стѣны не пробьєшь.
Головѣ клопо̂т, а бѣдѣ весѣлье.
Голого лехко голити.
Голоде дай ѣсти!
Голодне око не засне.
Голодному завсѣды полудне.
Голодному и во̂всяник добрый.
Голодному, кожда страва добра і̂ому.
Голодному хлѣб на гадцѣ.
Голодный и кія не боится.
Голодный як пес.
Голодных и муха повадить.
Голодній кумѣ, хлѣб на умѣ.
Голубець гукає, як пары шукає.
Голый и босый, а голова в вѣнку.
Голый розбою не боится; мокрый дощу не лякаєтся.
Голый, як турецкій святый. — як пень. — як бубен. — як мати на свѣт родила.
Гоняться, як хмары.
Гора з горою не зійдеся, а чоловѣк с чоловѣком завсѣды.
Горбатого и могила не справить.
Горда душа в убогим тѣлѣ.
Горе дворови, де корова росказує волови.
Горнець ко̂тлови доганяє, а оба смо̂льніи.
Горох, капуста, хата не пуста.
Горох на стѣну кидає.
Горѣвка не дѣвка, а мачуха не мати.
Горѣвка не дѣвка, а Семен не дурень.
Горѣвка не дѣвка, не треба ѣй цѣловати.
Господарь слузѣ не выкає.
Господи! дай сво̂й час добрый.
Господи допомагай, перше на хрестины, як на коровай.
Господи! злѣзь та подивися.
Граду, тучи уво̂йшов, а злых рук не уво̂йшов.
Грай Петре! а все шумки. (Казка.)
Грицю! не спускайся на паланицю.
Громада великій чоловѣк.
Грѣнка му упала.
Грѣх не лычком звязати, та по̂д лаву сховати.
Губа в него, як холява.
Губа як на коловоротѣ лѣтає.
Губою говори, а руками роби.
Губою що хочь плети, а руки при собѣ держи.
Гуку, пуку за талярь, а чоботы за шостак.
Гуляй душа без кунтуша, шукай пана без жупана.
Гуляй душа в тѣлѣ, коли кости в цѣлѣ.
Гуманській дурень с чужого воза бере, а на сво̂й кладе.
Гучно, бучно, а в пяты зимно.
Гуща дѣтій не розганяє.