Галицкіи приповѣдки и загадки/Приповѣдки/Т

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Т.

Така правда, як вошь кашле.
Так бы'сь чув звоны.
Так го люблять, як пси дѣда.
Так дбає, як пес о пяту ногу.
Так тепло, ажь пара кости ломить.
Такє цѣкаве, ажь бульки з носа лѣзуть.
Такій добрый, ино го до серця прикладай.
Такій жвавый, якбы з ока выпав.
Такій красный, якбы то з воску ульяв.
Такій спосо̂бный, як вол до кариты.
Такій страх, що ажь сорочка полотном стала.
Таким ся рогом чеши, яким до̂станешь.
Так кравець крає, як му сукна стає.
Так мама казали.
Так моя добра хата, як твоя ко̂мната.
Такой бѣдному нѣколи нѣчог' не мати.
Такои ласки найду и в Парашки.
Так пише, як мак сѣє, прійде читати, як в розѣ не знає.
Так ся доробив, як со̂ль на окропѣ.
Так ся зателепав, як Жид.
Так ся тебе бою, як второ̂чного снѣгу.
Так ся хлѣб удав, щоб' ся ко̂т за шкиру сховав — закалець на палець.
Так тому рад, якбы му пси обѣд з-ѣли.
Так то поможе, як сухому попѣл.
Так то правда, як пси траву ѣдять.
Таку Бо̂г коляду дав.
Там де велики̂ во̂кна, богато свѣтла, а мало правды.
Там де сирота зо̂статися має, лутше абы камѣнь выро̂с.
Там макого̂нблудить, де макитра рядить.
Там ся лѣниво працює, де пожитку не чує.
Тане мнясо пси ѣдять.
Танець не робота, хто не вмѣє, то сромота.
Твердый Русин. — Тверда Русь, все перебуде.
Тебе я святый Петро не загрѣє.
Телиця яловая.
Теля не знаєся на пирогах.
Тень, тень, абы збути день.
Тепле ваше паноньку слово.
Тепло як в бани.
Тепло́, як за лихим паном.
Тернина грушок не родить.
Терпить го, як со̂ль в оцѣ.
Тилько воску и ладану.
Тилько гадок, що в решетѣ дѣрок.
тилько до Ильѣ добріи рои, а по Ильѣ повѣсь роя На гилѣ.
Тилько свѣтла и кадила.
Тилько ся журить, як кобыла звернувши в болотѣ.
Тимто прѣсно, що не кисло.
Тинды-рынды за три грошѣ.
Тиха вода береги ломить, а быстра тамує.
Тихо, як мак сѣє.
Тобѣ смѣх, а менѣ плач.
Товаришь мовный в дорозѣ стоить за во̂з смарованый.
Товчеся як Савка по пеклѣ.
Тогды бы'м тя видѣв, коли свою потылицю.
Тогды во̂н буде богатым, як пес рогатим.
Тогды дала хлѣба, як зубо̂в не стало.
Тогды дорога спѣшна, коли розмова потѣшна.
Тогды коваль зелѣзо кує, коли горяче.
Тогды лыка дри, коли ся деруть, тогды дѣвку дай, коли беруть.
Тогды любить и сват, коли ся добре має брат, а колы бѣдный, то забуде и брат ро̂дный.
Тогды мама бѣду знає, коли малую детину має.
Тогды мама дурна, коли детина мала.
Тогды ми губы лыжи, коли чорніи.
Тогды скупи, коли на дни.
Тогды сусѣд добрый, колы мѣшок повный.
Тогды то буде, як на долони волосьє выросте.
Тогды у сироты великдень, коли сорочка бѣла.
Того и чорт в ступѣ не потрафить.
Того шукає, що не положив.
То єго права рука, (або) — праве око.
Тоє мене нѣ свербить, нѣ болить.
Тоє му так потрѣбно, як лысому гребѣнь, слѣпому зеркало, а глухому музыка.
То не вчислѣ.
То не до шмыги.
То не з Грицьом справа.
То не певна, то хитра пташка.
То пустіи слова, але правды в них нема.
Торкни в сто̂л, то ся ножицѣ во̂дозвуть.
То ще тогдѣ дѣялося, як шкиряни̂ грошѣ на свѣтѣ були.
То язя с пекла родом.
Тра знати по чому локоть.
Тра йти в свѣт за очи.
Трафив го в седно.
Трафив з дощу по̂д стрѣху.
Трафив на злый раз.
Трафив сво̂й на свого.
Трафивилося слѣпій курцѣ бобове зерно, и тым ся удавила.
Треба го, як пятого колеса в возѣ.
Треба довго калатати, щобы бабу ошукати.
Треба му в сѣмь пасом воду освятити.
Треба рано встати, абы єго ошукати.
Треба розумом надточити, де сила не зможе.
Треба сесе в коминѣ записати.
Треба шести, абы звести (лѣнивого).
Три бабѣ, а два Жиды зроблять ярмарок.
Три дни не живився, а красно дивився.
Три дня ходу, до обѣд празнику.
Тримаєся, як репяк кожуха.
Тримаєся як слѣпый плота.
Тримає як мертвый рукою.
Тримайте мене з заду, бо впаду.
Тримай язык за зубами.
Три паны, два атаманы, а оден по̂дданый.
Труба на пса, на чоловіка зво̂н.
Труби Грицю в рукавицю.
Трудна згода, де огонь и вода.
Трудно, абы на добре выйшло, що из злых рук прійшло.
Трудно рану гоити, а не уразити.
Трѣщи, не трѣщи (морозе), вже минули водо'рщи.
Трясе як молоде теля.
Туда бій, а туда потече.
Туда то стежка в горох? —
Тут треба побренькати.
Ты мене за чо̂п, а я тебе за воронку.
Ты на него хлѣбом — во̂н на тебе каменем.
Ты єму образы́, а во̂н тобѣ лубьє.
Тыць, тиць, де був Гриць.
Тѣшится, якбы го бузько носом иськав.
Тѣшится, як Жид пархами.
Тягли медведя до меду, та урвали уха — тягли медведя во̂д меду, та урвали фо̂ст.
Тягне воду на своє колесо.
Тяжко вовка за фо̂ст уймити.
Тяжко дѣти годовати, як камѣнь глодати.
Тяжко нести—жаль (шкода) покинути.
Тяжко плисти против воды.
Тяжко сѣяти, коли нѣщо орати.
Тяжко там украсти, де газда (господарь) сам злодѣй.