Галицкіи приповѣдки и загадки/Приповѣдки/Ч

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ч.

Часом и межи кропивою росте кѣйло (лилія).
Часта крапля дощу и камѣнь подѣравить.
Чекай ряду, до̂станешь коляду.
Через бабиніи телята, не можь в горо́д подивитися. (Байка).
Через вороги тяжко до пекла до̂статися.
Через святых до Бога, через людій до цѣсаря.
Через сидженьє не мо̂г запопасти в лежанє.
Чеши дѣдька з рѣдка, нех йде до дѣдька.
Чеши дѣдька з рѣдка, бо теплый.
Чіє веремньє, того и погода.
Чій хлѣб ѣси, того пѣсню спѣвай.
Чія душа часнику не ѣла, не буде смердѣла.
Чія згуба, того грѣху повна губа.
„Чія справа?” — „Во̂това.” — „Хто ю судив?“ — „Во̂т.“
Чія хата, того правда.
Чія шкода, того й грѣх.
Чигає, як каня на дощ.
Чи купити, чи не купити, а могорычу треба ся напити.
Чим бык навык, тым и реве.
Чим горщик накипѣв, тым и смердѣти буде.
Чим дальше в лѣс, тым бо̂льше дров.
Чим не наѣсися, тым ся не налыжешь.
Чи може сова в сонце дивитися?
Чим пес старый, тым хво̂ст твердый.
Чим ся мудрый встыдає, тым ся дурный величає.
Чим хата богата, тым рада.
Чим хата має, тым гостя пріймає.
Чого бы слѣпачище хотѣв, кобы пло̂т видѣв? —
Чого жалуєшь козѣ лѣса?.. най ѣсть.
Чого надто, то (выбачте) и безроги не хотять.
Чого не купити, того и не жаловати.
Чого очи не видять, того серцю не жаль.
Чого паны наварять, тым ся по̂дданіи попарять.
„Чого слѣпый плаче?“ — „Бо стежки не баче.“
Чого ся Ивась не научить, того и Иван не буде вмѣти.
Чоловѣк гордѣє, коли му ся добре дѣє.
Чоловѣк за бато̂г, а жѣнка за пиро̂г.
Чоловѣк мыслить, а Бо̂г рядить.
Чоловѣк на свѣтѣ, як банька на водѣ.
Чоловѣк не ангел, абы не согрѣшив, а не чорт, абы не покутовав.
Чоловѣк не дастся, лише раз з розуму звести.
Чоловѣк не є собѣ ворогом.
Чоловѣк стрѣляє, а Бо̂г кулѣ носить.
Чоловѣк, як муха; нынѣ жіє, а завтря гніє.
„Чому чорт мудрый?“ — „Бо старый.“ —
Чорна корова, а бѣле молоко дає.
Чорно́ пьє.
Чорт все чортом буде. —
„Чорте! де йдешь?“ — „Болото палити.“ — „Не буде горѣти.” — „Добро менѣ пако̂сть зробити.”
Чорте! на́ грушь, тилько мене не ворушь.
Чорт не плаче, коли чернець скаче.
Чорт не спить, але людій зводить.
Чорт по тытулѣ, коли нема ничого в шкатулѣ.
Чотыре свѣчок спалила, заким Гриця умыла, а пятый каганець, такой Грицко поганець.
Чув що звонили, а не знає в котрій церквѣ.
Чує муха де струп.
Чужа кошара не наплодить овець.
Чужа хата як свекроха (мачоха).
Чуже красне — своє найкрасче.
Чуже миле, своє наймилѣйше — чуже святоє, своє пренайсвятѣйше.
Чужій кожух не грѣє.
Чужій хлѣб найсмачнѣйшій.
Чужим волом не доробишься.
Чужими руками добре гада ловити.
Чужими руками тилько огонь брати.
Чужих бого̂в шукає, а своих дома має.
Чужи̂ руки лехкіи, та не пожитечни̂.
Чуй не чуй — бачь не бачь — а мовчи.
Чухайся во̂л з волом, ко̂нь с коньом а свиня (выб.) о тын, коли нема с ким.