Гей, не дивуйте, добрії люди

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Про текст
Назва: Гей, не дивуйте, добрії люди
Записано в: Мала Токмачка Оріхівського району
Дата запису: 1988
Записувач:
Записано від: від Пругло Катерини Захарівни 1910 року народження та Перетятко Івги Кирилівни 1901 року народження
Жанр: козацька
Опубліковано в:
[[Зображення:|180px]]


Гей, не дивуйте, добрії люди,
Що на Вкраїні повстало.
Там за Дашевим, під Сорокою,
Множество ляхів пропало.
Там за Дашевим, під Сорокою,
Множество ляхів пропало.
А Перебийніс водить чимало -
Сімсот козаків з собою.
Рубає мечем голову з плечей,
А решту топить водою:
Рубає мечем голову з плечей,
А решту топить водою:
"Ой пийте, ляхи, води калюжі,
Та й води болотянії,
А що пивали на тій Вкраїні
Вина та меди ситнії!.
А що пивали на тій Вкраїні
Вина та меди ситнії!".
Дивують панки, вражії синки,
А що козаки вживають?
Вживають вони щуку-рибаху,
Ще й соломаху з водою.
Вживають вони щуку-рибаху,
Ще й соломаху з водою.
Ой чи бач, ляше, що наш Хмельницький
На Жовтім Піску підбився,
Од нас, козаків, од нас, юнаків,
Ні один панок не вкрився.
Од нас, козаків, од нас, юнаків,
Ні один панок не вкрився.
Ой чи бач, ляше, як козак пляше,
На сивім конику грає,
З мушкетом стане, аж серце в'яне,
А пан од жаху вмирає.
З мушкетом стане, аж серце в'яне,
А пан од жаху вмирає.
Ой чи бачиш, ляше, як козак пляше,
По Костяную Могилу.
Як не схотіли, забунтували,
Та й утеряли Вкраїну.
Як не схотіли, забунтували,
Та й утеряли Вкраїну.
Ой чи бач, ляше, що по Случ - наше,
По Костяную Могилу.
Як не схотіли, забунтували,
Та й утеряли Вкраїну.
Як не схотіли, забунтували,
Та й утеряли Вкраїну.
Ой та зависли пани, зависли,
Як чорна хмара, на Віслі.
Не допустимо ляхви із Польщі,
Поки нашої жизності!
Не допустимо ляхви із Польщі,
Поки нашої жизності!
Гей, ну козаки! Гей, ну у скоки,
Та заберімося в боки!
Загнали панів геть аж за Віслу,
Не вернуться і в три роки,
Загнали панів геть аж за Віслу,
Не вернуться і в три роки,
Гей, наливайте повнії чари,
Щоб через вінця лилося,
Щоб наша доля нас не цуралась,
Щоб краще в світі жилося.
Щоб наша доля нас не цуралась,
Щоб краще в світі жилося.

Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).