Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./115
| ◀ Унів. Скоропадського Вас. Велецькому на с. Юсківці, 1713. 30. І. | Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр. Унів. Скоропадського Павлу Мартосу на с. Брисі й на млини, 1709. 21. III. (Іван Скоропадський) |
Лист Андр. Марковича Павлу Мартосу на с. Скоробагатки, 1714. 22. IX. ▶ |
|
Копия.
34.
Пресвѣтлѣйшаго и державнѣйшаго великаго государя его царского вели чества войска Запорожского гетманъ Іоанъ Скоропадский.
Пану полковниковѣ войска его царского пресвѣтлого величества Запорож ского лубенскому, старшинѣ полковой, а особливе тану сотниковѣ Лохвиц кому зъ урядом тамошним, тутже и дозорцы нашому, млинов въ полку Лубенском от нас дозираючому, и кому бы колвекъ о том вѣдати надлежало сим нашим унѣверсалом ознаймуем, ижъ панъ Павелъ Мартос, значний полку Лубенского товаришъ, мѣючи село Брисѣ въ уездіs Лохвицком будучое от антецессора нашого, бывшого гетмана собѣ наданное, также и мълин на до линѣ Артополотѣ въласним кошътом его построенний, а того жъ антецесора нашего універсалом стверженний; въ котором и часть войсковая ему жъ надана, и от покабанщини и поколющини уволнено, просил нашего собѣ на тое потвержателного унѣверсалу. Мы теди гетман, прошение его пана Мартоса принявши, а респектуючи на его неоттепер первей въ каждих войскових походах въ войску Запорожском вѣрне и статечне ронение услуги, а потом на урядѣ сотництва Лохвицкого въ порядках городових праци, яко тое село Брисѣ зо въсѣми до его приналежитостями мененному пану Мартосу нашим ствержаемъ унѣверсалом, позволяючи, якъ часть войсковую розмѣрових на нас належних приходовъ ку въспартю своего господарства отбирати эъ млина оного при поколющинѣ и покабанщинѣ, такъ пилно мѣти хощем, абы ему пану Мартосу вѣ владѣнию того села и въ отбиранню зъ него належитих пожитков, а эъ людей послушенства и повинности, анѣ сам панъ полковникъ лубенский, старшина его полковая, а нѣхто инший, а зособна дозорца нашъ въ отбиранню зъ млина въсѣхъ общерозмѣрових приходов и от оного вима ганъемъ поколющини и покабанщини не смѣлъ и не важилися найменшой нано сити трудности, чинити къривди и перешъқоди рейментарско варуемъ. Войтъ зась того села Брисквъ зо въсѣми Посполитими людми (:опрочъ козаковъ, який при своей волности захованни мають быти:) жебы ему пану Мартосу подданское отдавал послушенство и повинность [2086] крѣпостию и повагою сего унѣверсалу нашого приказуемъ. Данъ в Лукомю, марта 21, pоку 1709.
У подленном подписано тако: Звишменованній гетманъ рукою власною.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|