Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./141

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пресвѣтлѣйшого и державнѣйшого великого государя его царского священнѣйшого величества войскъ Запорожскихъ обоихъ сторонъ Днепра гетманъ Іоаннъ Скоропадский.

Пану полковниковѣ войска его жъ царского пресвѣтлого величества Запо рожского лубенскому зѣ старшиною его полковою, сотникомъ, атаманомъ и всему старшому и меншому того полку товариству, кому бы колвекъ о томъ вѣдати належало сымъ нашимъ унѣверсаломъ ознайзуемъ, поневажъ божійми судбамы покойному пану Максиму Троцкому, судій бывшему полко вому лубенскому, смерть временное [254] пресѣкла житіе, теди яко его самого за значніе войсковіе услуги и прислуги ховаючи въ особливомъ рес пектѣ ствердилисмо были нашимы унѣверсаламы села: Луговики въ сотнѣ Чорнуской, Повстинъ в сотнѣ Пиратинской будучіе, такоже слободку прози ваемую Лазурки за всѣми урунтами и угодіами куплею набытими и эъ ласки войсковой наданнимы, яко то млинами, полями, лѣсами, сѣножатми и проч., такъ и позосталую его покойного малжонку паню Евдокію Кулябковну Мак симову Троцкую з осиротѣлими потомками при такой же нашой ласцѣ захо вуючи, беремо оную во всѣмъ домомъ въ нашу гетманскую оборону и про текцію, и всѣ тые добра, села, млины, поля, лѣси и iннie кгрунта, на кото pie купчіе записи имѣетъ и якіе именно в унѣверсалах наших покойному малжонковѣ ей Виданных сут вираженни, ствержаемъ в зуполное ей Владѣніе симъ нашимъ унѣверсалом, которого повагою, пилно варуемъ рейментарско приказуемъ, абы войти сѣлъ пoмeнeнних злюдми посполитими всякое послушенство по прежнему отдавали[1]) и нѣхто зъ стар шини и чернѣ Войскових и Посполитих людей въ спокойномъ ей помешканъю и въ волномъ тых добръ заживанню жадной перешкоди, трудности и препя тія чинити не важился. Данъ в Прилуцѣ февруар. 15 д. року 1712.

__________

  1. Підкреслено в оригіналі.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах та Україні.


  • Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона була вперше опублікована в Україні і станом на 1 січня 1996 (дата URAA) перебувала у суспільному надбанні в Україні
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Україні закінчився до 1 січня 2001 року, коли почала діяти нова редакція закону України про авторські й суміжні права, що збільшила термін дії копірайту з 50 до 70 років.
  • Автор помер у 1939 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє на протязі життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.