[83] Унѣверсалъ гетмана Скоропадского потвердителный на gpyнтa монастирскіе (24). Его царского пресвѣтлого величества войска Запорожского обоихъ сторонъ Днепра гетманъ Іоанъ Скоропадскый[1]).
Пану полковниковѣ войска его ж царского пресвѣтлого величества Запорожского лубенскому, старшинѣ его полковой, и всему старшому и меншому того полку товариству и посполству, и кому о томъ тепер и въ потомніе часи вѣдати надлежатиметъ, симъ нашимъ оэнаймуем унѣверсаломъ, иж превелебний въ богу отецъ Алексій Петрина, ігумен монастира преображенія господня Мгарского Дубенского эъ братією, презентовалъ намъ унѣверсалъ антецессора нашего на села до обители ихъ, а именно Вязовокъ, Олшанку зъ вишнимъ и нижнимъ млиномъ, луки прозиваеміе Барнадинскіе з лѣскомъ подъ фолварком занятимъ, такъ тежъ село Луку, Хицѣ, Мгар и Пѣски зо всѣми до нихъ належними угодіями во владѣніе утверждаючий, и просили нашой себѣ на тое конфермацій. Мы прето гетманъ принявши его превелебноети отца игумена и братій прошеніе за слушное, а к тому по должности нашой христианской имѣючи кь помянутой святой обытели особливую горливост, ижби въ ней разшйреніе хвали божой чрезъ повседневніе молитви не уставало, яко всѣ тіе вижеизобрженніе села, млини и протчіе угодія в зуполное имъ ствер-жаемъ владѣніе, соиэволяючи ему отцу игуменови и другим по немъ буду-чимъ зъ всею братією всякіе з онихъ користи, а з млинов приходячіе розмѣровіе пожитки, особливе од подданних тихъ всѣхъ селъ належитое, опрочъ Козаковъ, якіе при своихъ волностях ненарушно мают быти заховани, отби-рати послушенство «и повиновеніе Такъ абы нѣхто з помененной старшини во владѣній онихъ у протчійхъ угодій, особливе въ отбиранию зъ помяну-тихъ млиновъ припадаючихъ пожитковъ, жадной имъ мгарским законникамъ найменшой не дерзалъ чинити трудности, перешкоди и препятія, мѣти хочемъ и рейментарско приказуєм. Данъ въ Гадячомъ януар. 11 дня, року 1717.
В подлѣнном подпис таковъ: Звишменованный гетманъ рукою власною.
