Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./24

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[836] Унѣверсалъ гетмана Самойловича на слободку Ковжижу (25).

Іванъ Самуйловичъ гетманъ зъ войскомъ его царского пресвѣтлого величества Запорожским.

Пану полковникови войска их царского пресвѣтлого величества Запорожского полтавскому, сотниковѣ будискому, атаманови и войтови тамошним, и всѣмъ кому бы колвекъ о томъ вѣдати належало, ознаймуем, поневажъ за ща-стемъ монарховъ нашихъ ихъ царского пресвѣтлого величества законники монастиря Мгарского Дубенского, меновите превелебний въ богу господинъ отецъ Макарий Русѣновичъ, игуменъ зъ братією, умислили, на болшую чест и хвалу богу церковъ мурованную на мѣстцу томъ, где тепер деревянная стойть, поневажъ вже отрухлѣла оная, въ своемъ монастиру зъбудувати; въ чомг нашой собѣ просили помочи. Теди ми до такого побожного дѣла склонившися вше-лякое наше въспоможене в томъ чинимо для несмертельной, такъ нам яко и всему войску Запорожскому, слави. А gди помененніе законники прилѣжно около того святобливого дѣла почали старанъя своего прикладати, построили въ Ковжижи под Будищами дворецъ и в нем винницу для робленъя горѣлки на ремесников, на той роботѣ будучихъ, и для іншой нужной своей монастир-ской потребы, где на тое особливый и лѣсъ купили; а ми на робленъе оной горѣлки и борошно свое даємо; и просили насъ жебы нѣмъ за помощію всправуючого бога а за щастемъ монарховъ нашихъ православнороссійскихъ тое дѣло до совершенства прийдетъ, люде въ слободцѣ около млиновъ Велико-будиских мешкаючіе з того ихъ лѣса такъ в привоженъю дровъ до винницѣ и рубанъю яко и деревни до монастира ихъ Мгарского и в чомъ зможна будеть послушенство отдавали. Прето ми видячи такую ихъ в томъ святобливомъ дѣле потребу, прикаэуемъ тим слободскимъ людем, жебы безъ жадной спреки во всемъ помененним законникомъ до ласки нашой войсковой были послушними. А старшина вишмененная, вѣдаючи о такой волѣ нашой, не важилися имъ въ держанъю оних людей чинити перешкоди, мѣти хочемъ и пилно варуемъ. Данъ въ Батуринѣ сентеврія 15 дня, року 1682.

В подлинномъ подпясъ таковъ: Звишменованный гетманъ рука власна.

Мѣсто печати рейментарской.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах та Україні.


  • Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона була вперше опублікована в Україні і станом на 1 січня 1996 (дата URAA) перебувала у суспільному надбанні в Україні
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Україні закінчився до 1 січня 2001 року, коли почала діяти нова редакція закону України про авторські й суміжні права, що збільшила термін дії копірайту з 50 до 70 років.
  • Автор помер у 1939 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє на протязі життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.