Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./32

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[88] Унѣверсалъ гетмана Івана Самойловича на добра монастирскіе (8).

Іванъ Самуйловичъ гетманъ войска его царского пресвѣтлого величества Запорозского.

Всей старшинѣ и чернѣ войска его царского пресвѣтлого величества Запорозского, меновите пану полковникови лубенскому, сотником, атаманомъ, и всему того ж полку товариству, и кождому кому бы колвекъ толко тот нашъ показанъ былъ унѣверсалъ, дано симъ до вѣдомости, поневажъ славной памяти давніе въ богу зешліе гетмани антецессоровѣ нашіе, упатруючи помяо-женъе хвали божой, абы для недостатку обытелѣ святіе не упадали, але абы тимъ барзе з вивишенъемъ церковъ святихъ и православное христіянское кгрекоруское множилися вѣри, зъ побожности своей на виживленіе и вспарте нужнихъ потребъ монастиревѣ Мгарскому Лубенскому село Вязовокъ з приналежностями, село Олшанку зъ вишним и нижним млинкомъ, такъ тежъ луки проэиваеміе Барнадинскіе из лескомъ под фолваркомъ занятимъ, и села Лука, Хицѣ и Пѣски названніе, и перевозъ на Лисой горѣ найдуючийся, такъ якося в себѣ мают, надали и своими утвердили унѣверсалами. Теди и ми до антецессеровъ нашихъ стосуючися побожности, наданніе на поыененній монастир права нашимъ нынешнимъ зътвержаемъ уневерсалом и вшелякіе припадаючіе на войско такъ въ селъ, яко и млинозъ, пожиткл одбирать позволилисмо. Зачимъ абы жаденъ зъ старших и менш ихъ войска Запорожского, особливо панъ полковникъ лубенский, сотники, атамани и нихто зъ товариства в томъ полку зостаючого въ спокойномъ держанъю, владеню, уживанъю и пожиткованю з помененнихъ селъ монастиревѣ Мгарскому Дубенскому не важилися найменшою быть перешкодою, повагою и владэою нашою гетманскою суворо приказуемъ. Писанъ въ Батурине 1 іюля, року 1672.

В подлинном подписъ таков: Іванъ Самуйловичъ, гетманъ войска его царского величества Запорожского.

Мѣсто печати гетманcкой.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах та Україні.


  • Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона була вперше опублікована в Україні і станом на 1 січня 1996 (дата URAA) перебувала у суспільному надбанні в Україні
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Україні закінчився до 1 січня 2001 року, коли почала діяти нова редакція закону України про авторські й суміжні права, що збільшила термін дії копірайту з 50 до 70 років.
  • Автор помер у 1939 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє на протязі життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.