Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./40

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр. (1931
Лист Самуйловича до полковника лубенського, де стверджується фундуш Раїни Могилянки, 1683. 17. VIII. (Іван Самойлович)
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

[956] Копія листу.

Листъ Іоана Самойловича гетмана на въсѣ gрунта монастирскіе потвердителній по наданню фундуша (19).

Мой ласкавый приятелю пане полковнику лубенскій.

Будучи тут въ богу превелебній его мл. отецъ Макарій Русѣновичъ, ігуменъ монастира Мгарского Лубенского, показовалъ намъ фондаменталное прав[о] давныхъ лѣтъ от небожки, славной памяти, Раи́ны Могилянки княгинѣ Вишневецкой, на монастиръ той ігуменомъ и братіи́ законникомъ въ немъ мешкаючимъ данъное и грамотою монаршою и унѣверсаломъ небожчика Хмелницкого гетмана, антецессора нашего, зътверженъное. Въ которомъ фунъдушѣ албо рачей правѣ описанны сут виразне въсѣ gрунта монастирови тому и законникомъ тамошнимъ до уживанъня и въладѣнія вѣчистого наданъніе, от якого урочища починаются и при якомъ кончатся. А при оказаню того фундушу прекладалъ намъ, же мает въ тихъ gрунътахъ монастирскихъ от обывателей лубенскихъ кривъду чили утискъ. Мы теды варуючи абы тот фунъдушъ при съвоей давной повазѣ зънайдовался и кгрунта монастирскіе въ немъ описанніе при своей цѣлости ненарушне зоставали, якъ сут надани помененному монастиреви, жадаемъ вмсти: прикажи вм. въсѣмъ обывателемъ лубенскимъ, жеби оны жадной въ тихъ gрунтахъ ему отцу ігуменовѣ и всей братіи́ кривъди чинити не важилися. Тутже варуемъ, заборони вм. тамошнимъ же обывателемъ лубенскимъ, жебы вишъше греблѣ своей мѣской не подиймали, бо и тимъ неменшую мгарскимъ монастирскимъ млинамъ чинят перешкоду, а жебы вѣдали лубенци ограничене gрунъту монастирского досконале, якъ перед симъ недавно посилалъ вм. Свѣчку, асаула своего обезъдити оніе, такъ и тепер его туди пошли, жебы певъніе по границѣ ихъ починилъ знаки. Що до справованя вм. полецивши, поручаемъ вмлст господу богу. Зъ Батурина, іюл. 17, року 1683.

Іванъ Самуйловичъ гетманъ войска их царского пресвѣтлого величества Запорозского.

Мѣсто печати реймантарской.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах та Україні.


  • Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона була вперше опублікована в Україні і станом на 1 січня 1996 (дата URAA) перебувала у суспільному надбанні в Україні
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Україні закінчився до 1 січня 2001 року, коли почала діяти нова редакція закону України про авторські й суміжні права, що збільшила термін дії копірайту з 50 до 70 років.
  • Автор помер у 1939 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє на протязі життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.