Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./46

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[986] Унѣверсалъ Івана Самуйловича гетманa пoтвердителнiй на село Вязовокъ (27).

Іванъ Самойловичъ гетманъ эъ войскомъ его царского пресвѣтлого вели• чества Запорозскимъ.

Ознаймуемъ симъ нашимъ писаніемъ въсей старшинѣ и чернѣ войска его Царского пресвѣтлого величества Запорозького, особливе пану полковникова лубенскому, асауловѣ, сотникомъ, атаманомъ и въсему товариству, войтомъ, бурмистромъ и въсему въ томъ полку посподству, и кому тилко потребуючому показано будетъ, иж мы такъ до волѣ антецессоровъ нашихъ, прешлихъ гет мановъ, стосуючися, (: которое монастир преображенія господня Мгарскій видячи убогій на виживeнee албо подпору надали были село Вязовокъ:), яко абы хвала божая на многихъ мѣстцах брала помноженъс, при которой, абы и за его царское пресвѣтлое величество и въсѣхъ нас отправовали яже ко богу молбы стараючися, тот же село Вязовокъ надаемь монастиреви Мгарскому и сымъ нашимъ конфирмуемъ унѣверсалонъ, и абы превелебній въ богу господинъ отецъ Макарій Русановичъ, ігуменъ мгарскій зъ братіею зъ того села отби ралъ на потребы монастырскіе пожитокъ, далисмо въ держанъе. Зачимъ по кождомъ эъ старшини и чернѣ жадаемъ, абы мѣстцу святому того села въ держанъню и селяномъ ни от кого не была перешъкода срокго приказуемъ, и противного сему виразъное волѣ нашое универсалови, кождого карат безъ фолги будемъ. Данъ въ Батурине июля 1, 1672, Въ подлинномъ таковъ подписъ: Іванъ Самойловичъ гетманъ войска его царского величества Запорозского.

Мѣсто rечати гетманской.

К ксиѣ копѣяѣ іеромонах Ияким Литвишко, намѣсник монастира Мгарского Лубенского руку приложили.

[806—986] сподлинними сводилъ Лубенского полку писар Стефан Савицкій[1]).


  1. Починаючи з ст. 60 (по рукоп.) до 99 — скріпа по аркушах: Къ сим копіям по лқстах поховий лубенский писар Степан Савицкий руку приложил.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах та Україні.


  • Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона була вперше опублікована в Україні і станом на 1 січня 1996 (дата URAA) перебувала у суспільному надбанні в Україні
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Україні закінчився до 1 січня 2001 року, коли почала діяти нова редакція закону України про авторські й суміжні права, що збільшила термін дії копірайту з 50 до 70 років.
  • Автор помер у 1939 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє на протязі життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.