Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./61

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр. (1931
Грамота Петра I Стефану Милорадовичу, де стверджується за ним с. Позняки, що було надане в посаг за його дружиною Гамалієвою, 1718. 21. ІІІ. (Петро I)
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Видання: Київ: 1931.
[127-Милорадовича].

Копія.

41.

Божіею милостію пресвѣтлѣйший і державнѣйшій великий государъ царь и великий князь Петръ Алексѣевичъ всея Великия, и Малия, и Бѣлия Рос сій самодержецъ.

пожаловали Степана Милорадовича, повелѣли ему дать сію нашу великого государя нашего царского величества жа лованную грамоту, для того, в нинѣшнемъ 1718-м году, февраля 19 де., намъ великому государю нашему царскому величеству былъ челомъ отецъ ево пол ковникъ гадяцкій Михайло Милорадовичъ, что онъ полковникъ желая быт под державою нашего царского величества и жить на Украйнѣ, женился самъ и сина своего Степана женилъ на дочери Михайла Гамалѣя, которій за дочерю своею дал сину ево въ приданіе село Позняки, которое и универса саломъ подданного нашего войска Запорожского обоихъ сторонъ Днепра гет мана Івана Ільича Съкоропадского утвержено, и дабы мы великій государь, наше царское величество, пожаловали его полковника, повелѣли на помяну тое село сину ево Степану дать нашу, царского величества грамоту, за что онъ полъковникъ и синъ ево обещаются служить намъ великому государю вѣчно. И при томъ челобитъе своемъ онъ гадяцкой полковникъ обявилъ (1276 въ приказе Малія Россій универсалъ подданного нашего гетмана Івана Ільйча Скоропадского генваря 21 дня, сего 1718 году данный, в которомъ написано, что онъ Михайло Милорадовичъ полковникъ гадяцкій обявилъ ему подданному нашему гетману что он за сина своего Степана Милорадовича эговорилъ въ супружество дочь Михайла Гамалѣя и при томъ обявилъ писмо от него Гамалѣя на уступленное ему имянованному зятю своему въ приданіе за дочерью село свое заслуженное Позняки въ полку Лубенскомъ в сотнѣ Чернувской обрѣтающееся. И когда тѣ зговореніе дѣти ихъ в супружество въступятъ, тогда Войтъ позънецъкій с посполитими людьми обикновенное под данское ему ж Степану Милорадовичу чинятъ послушаніе и повинност, опричъ казаковъ, какіе при своихъ волностях ненарушимо быти имѣють; и полъков никъ [з] лубенской старшиною и никто иной ис полчанъ тамошнихъ во владѣній вышереченного села Позняковъ и во отбирани от людей посполитих тамо жи вущих послушанiя и повинности, не чинять убытку. И мы пресвѣтлѣйшій и державнѣйшій великій государь, царь и великій князь Петръ Алексѣевичъ всея Великія, и Малыя, и Бѣлыя Россій самодержецъ, наше царское величество по челобитъю гадяцького полковника Михайла Милорадовича за ево къ намъ ве ликому государю к нашему царскому величеству службы, пожаловали сина ево Степана, Повелѣваемъ ему, женѣ ево и ихъ наслѣдникомъ вышеимянованнымъ селомъ Позняки владѣть, какъ о томъ в универсале подданного нашего гет мана написано, и дабы онъ Степанъ Милорадовичъ сію нашу царского величе ства милость къ себѣ видя служилъ намъ великому государіо вѣрно такъже какъ и отецъ ево Полковникъ Михайло Милорадович. И во утверждение ему Степану того села дана сія наша великого государя жалованная грамота за нашею царско го (128) величества печатью, въ нашемъ царствующемъ велицемъ граде Москвѣ, лѣта от рождества Христа спасителя нашего 1718 году, марта 21 дня. Госу дарствованія нашего 36 году.

в подлинной подписано тако: Государственной канцлер графъ Гаврило Головъкинъ.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах та Україні.


  • Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона була вперше опублікована в Україні і станом на 1 січня 1996 (дата URAA) перебувала у суспільному надбанні в Україні
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Україні закінчився до 1 січня 2001 року, коли почала діяти нова редакція закону України про авторські й суміжні права, що збільшила термін дії копірайту з 50 до 70 років.
  • Автор помер у 1939 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє на протязі життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.