Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./77

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[151.— Тарновських].

Eя імъператорского величества войска Запорожского обоихъ сторону Днѣпра гетманъ Даниилъ Апостолъ.

Eя ж імператорского величества войска Запорожского панам полъковни камъ прилуцкому и лубенъскому зъ старшиною полковою, а особливе п. п. сотникамъ полковому прилуцкому и пиратинскому, и кому бы колвекъ вѣдати надлежало симъ нашимъ ознаймуемъ унѣверсаломъ, ижъ вдовствующая панѣ Агафѣя Бутовичовна Тарнавъская презенътовала намъ унѣверсалы от анъте цессора нашого покойного гетмана Скоропадского мужу ей покойному Стефану Тарънавъскому за вѣрние его услуги данние. Еденъ въ 1709 году, ап риля 29, на село Манъжосовъку въ полку Прилуцкомъ, въ сотнѣ полковой бу дуҷое; а другий въ 1712 году, ноеврія 12, на село Бѣлоцеркувку въ полку Лу? бенъскомъ, въ сотнѣ Пиратинъской положенѣе свое имѣючое; и просила, абысмо ей при въдовствѣ зостаючую зъ дѣтъми ей ж, под нашу гетманъскую принявши протекцію и оборону вышепомянутіе мастности, якъ мужу ей покойному Сте фану Тарънавскому 1728 году, сентеврія 16, такъ и ей зъ синами Яковомъ и Іваномъ Тарнавскими нашимъ унѣверсаломъ конъфъръмовали. Мы прето гетманъ по превисочайшой ея імператоръского величества милости и по силѣ данной намъ жалованной ея ж імъператорского величества грамоти Имѣючи власт всякие въ Малой Россій устроевати порядки, респектуючи же на вѣр ние и нелѣниво ронячиеся перво въ войсковой енералной канъцеллярій, а по томъ под бунъчукомъ покойного Стефана Тарънавского радѣтелние службы, яко повагою сего нашого унѣверсала вышепрописанние села Манъжосовку и Бѣлоцеръкувку ей паней Тарънавской эъ синами въ спокойное и безупре пятственное владѣние утверждаемъ, [1516] и дабы ей паней Тарнавской зъ синами во владѣний тих селъ (сопрочъ козаковъ, которне ненарушенно при своѣхъ волностяхъ мѣютъ доставати:) жадного не чинено препятъствiя и пе репони. А войти эъ посполитими люди вышеспецѣкованнихъ селъ Манъжо совки и Бѣлоцеръкувки всякое бы ей паней Тарнавской эъ синами подданъ ское отдавали послушенство, такъ ораз ей въдовствующую паню Тарнав скую зъ дѣтми под нашу гетманськую приймуючи оборону, велѣли сей нашъ зъ войсковой енералной канъцелярий видати унѣверусалъ охраняючи, абы никто эъ старшини полковой прилуцкой въдовствующoй паней Тарнавской зъ дѣтми ея жаднихъ обидъ и налоговъ не чинилъ и до судову тамошнихъ не потягалъ. А хтоби мѣлъ до ей якую въ чомъ претенъсію, таковий повиненъ въ судъ войсковий енералний апелiовати, мѣти хочемъ и рейменътарско упо минаемъ. Данъ въ Глуховѣ, iюля 8, 1730 году.

Звышеменованний гетманъ рукою власною.

Мѣсце печати рейментарской.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах та Україні.


  • Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона була вперше опублікована в Україні і станом на 1 січня 1996 (дата URAA) перебувала у суспільному надбанні в Україні
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Україні закінчився до 1 січня 2001 року, коли почала діяти нова редакція закону України про авторські й суміжні права, що збільшила термін дії копірайту з 50 до 70 років.
  • Автор помер у 1939 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє на протязі життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.