Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./85
 |
|
 | ||
| Як допомогти й отримати допомогу під час війни |
| ◀ Унів. Скоропадського Агафії Лизогубівні Манджвсовій, сотниковій роменській, на заміну с. Гарасимівки на с, Миколаївку й на млини, 1709. 27. І. | Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр. Унів. Скоропадського Агафії Лизогубівні Манджвсовій, сотниковій роменській, на заміну с. Гарасимівки на с, Миколаївку й на млини, 1709. 27. І. (Іван Скоропадський) |
Унів. Апостола Фед. Васильевичу на с. с. Євлашівку й Хомінці, 1728, 30. XI. ▶ |
|
10.
Копія.
Пресвѣтлѣйшого и державнѣйшого великого государа его царского величе ства войска Запорожского обоихъ сторонъ Днепра гетманъ lоаннъ Скоропадский.
Пану полковниковѣ его ж царского пресвѣтлого величества Запорож ского лубенскому, п. п. старшинѣ полковой, сотникомъ, атамаңомъ, войтамъ, бурмистрамъ и всѣмъ старшимъ и меншимъ, войсковимъ и Посполи? тимъ того полку обывателемъ, и кождому кому о томъ вѣдати надлежит ознаймуемъ, ижъ панъ Яковъ Лукяновичъ, сотникъ роменский, еще за ата манства своего тамошнего ж роменского, мѣючи от антецессора нашого прош лого гетмана надание себѣ села Процювку и Плавилища въ сотнѣ ромен ской положенемъ своймъ будучіе, такъже на част войсковую зъ млина его власного на рецѣ Сулѣ въ селѣ Сурмачовцѣ отрохъ колах въ сотнѣ Глинсқой зостаючого, просилъ и нашего на оные потверженъя. Мы теди гетманъ, заховуючи его пана Якова Лукяновича сотника роменского въ особливому нашомъ респектѣ щире и зичливе въ войску Запорожскомъ роненіе услуги до которих и впредъ приохочуючи,яко тые преречоные села Процювку и Пла вилища въ подданское владѣніе, и тую част войсковую зъ млина сурмачов ского эъ всѣхъ трохъ колъ, всѣ огуломъ приходячые розмѣрових пожитковъ прибели въ зуполное заживанъе симъ нашимъ універсаломъ ствержаемъ; так оразъ самому пану Полковниковѣ лубенского, п. п. старшинѣ его полковой и всякому того полку городовому усѣлскому урядови грозно прекладаемъ и рейментарско приказуемъ абы ему пану сотникови роменскому въ владѣнію тих селъ Процювки и Плавилищъ, и в заживаню от тамошнихъ Посполитихъ людей подданского послушенства и повинности, особливо дозорца нашъ въ Полқу Лубенскомъ млиновъ досмотруючий, вимаганемъ, з того его млина всѣхъ трох колъ части войсковой розмѣрових приходовъ и рокового датку, тоест поколющини и покабанщини зоних не смѣлъ и не важилъся найменшой чи нити кривди и препятія. Войти рас процювский и плавилиский эѣ всѣми тамошними посполитими людми (: опрочъ козаковъ, якіе при своей волности мають заховани быти:) жебы ему ж пану Якову Лукяновичу, сотниковѣ роменскому отдавали належитое послушенство и повинност, тутъже упоминаемъ. Докла даемъ (1606) однакъ и тое, же всѣ его пана Якова Лукяновича, сотника ро ненского тютюніе левади уволняемъ от даваня вибараючойся на насъ гетмана Тютюнной десятини, якой кождий посланний не повиненъ будет у его вима гати. Данъ в Глуховѣ августа 11 д. 17[0]9 року.
Въ подлинном подписъ власной руки таковый: Звышменованный гетманъ рукою власною.
К сей копѣй владѣлецъ села Процювки и Плавилищъ Федор Лукяновичъ руку приложилъ.
С подлинным сводилъ полковый писар Савіцкий.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|