гонінник
| гонінник |
|
|
Гоні́нник, ка, м. Пастухъ (въ полонинах), перегоняющій овецъ изъ комори въ струнку, гдѣ ихъ доятъ. Шух. I. 193.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Гоні́нник, ка, м. Пастух (в полони́нах), перегоняющий овец из коша́ри в стру́нку, где их доят. Шух. I. 193.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Гоні́нник, ка, м. Пастух (в полонинах), перегоняющий овец из комори в струнку, где их доят. Шух. I. 193.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937