Грамматика Малороссійскаго нарѣчія/Вакула Чмыръ

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грамматика Малороссійскаго нарѣчія (1818
Ал. Павловскій
Вакула Чмыръ
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Українській в оригіналі текст позначений жовтим кольором • Цей текст написаний одним з ранніх фонетичних правописів до кулішівки. • Для робіт з подібними назвами дивіться Граматика малоросійського наріччя (Цертелєв)
Видання: Петербург: 1818.


д.) Ваку́ла Чмыръ.
Переводъ.
Ишо́въ зъ кормы̀ Шолъ изъ корчмы
Ваку́ла Чмыръ Вакула Чмыръ
напы́вшысь до пья̀на; до пьяна напившись;
згубы́въ лю́льку, потерялъ трубку,
чубу́къ, гу́бку чубукъ, трутъ
и тютю́нъ зъ гама́на.[1] и табакъ изъ сумочки.
Видъ го́роду Отъ города
у сло́боду въ слободу
винъ одбры́въ чыма́ло, лгъ отошелъ не мало,
прышло̀жъ в думку вдругъ ему вздумалось
тягты̀ лю́льку, табакъ курить,
ажъ ті́льки креса́ло; анъ осталось только огниво;
огляді́вся, ощупавши всюда
изумы̀вся, изумился,
що нема̀ худо́бы; что нѣтъ его снадобья,
теперъ пропа́въ, ну! пропалъ
зовсі́мъ закля́въ совсѣмъ перемѣнился
ніна́че зъ хоро́бы: какъ будто съ недугу:
враже́нный хміль діявольскій хмѣль
і͡ого̀ прыпі́къ его довелъ
до яко́і шко́ды! до какого убытку!
бувъ якъ коза́къ, былъ какъ козакъ,
теперъ харпа́къ, теперь сталъ бѣднякъ,
со́ромъ до госпо́ды. стыдно и домой показаться.
Ставъ гада́ты Началъ думать
якъ зібра́ты какъ собрать
коза́цькую збру́ю; молодецкіе снаряды;
наза́дъ побрывъ, воротился назадъ,
и негляді́въ не глядя
на годыну злу́ю. и на худую погоду.
Ві́теръ и снігъ Вѣтеръ и снѣгъ
валы́ть изъ нігъ, валитъ съ ногъ,
и зла заверу́ха и вьюга
въ ві́чы стру́же в глаза бьетъ
прытьмо́мъ ду́же, безпрестанно,
а винъ такѝ трю́ха. а онъ таки брѣдетъ.
Чвала́въ до́ты, Плелся до толѣ,
до охо́ты, не выходя изъ терпѣнія,
гука́ючы грі́мко, а-укаючи громко,
по́ки збы́цьця поока збиться
и зблуды́цьця и заблудиться
давъ і͡ому̀ злый ді́дько. далъ ему лукавой.
Збы́всь зъ доро́ги, Съ дороги збился,
а друго́і а на друкую
нему́сыть попа́сты; не можетъ попасть;
що робы́ты? что дѣлеть?
що чыны́ты? какъ быть?
і͡ось прышло̀ пропа́сты! пришло пропадать!
Пішло́ на звідъ: Пошло на зводъ:
уже і слідъ уже всѣ слѣды
замела̀ зла хву́кга; замело снѣгомъ;
ворчы́ть, сопѐ, ворчитъ, сапитъ,
своѣ̀ човпѐ, свое долбитъ
сто́я въ ру́ки ху́ка. стоя въ руки дуетъ.
Мы́слыть ра́чывъ, Принужденъ смекать,
якъ поба́чывъ какъ увидѣлъ
що прышло́сь до лы́ха, что пришло до бѣды,
и что ужъ морозъ
щы́пле за носъ щиплетъ за носъ
и за ноги зъ ты́ха. и за ноги по тихоньку.
Брысты̀ жъ му́сывъ, Брѣстижъ долженъ,
хочъ и у́сы несмотря, что усы
моро́зомъ взялы́ся; взялися льдомъ;
нема̀ мо́чы, нѣтъ мочи!
ужѐ й о́чы ужъ и очи
слізмы̀ залылы́ся. слезами залились.
Вінъ злякну́вся, Онъ испугался,
якъ почу́вся, какъ примѣтилъ,
що зла́я охи́за что мерзлая слякоть
гі́рше кру́тыть, становится пуще
і͡ого̀ му́тыть, и его безпокоитъ,
да й мерші́й поклы́завъ. пустилъ шаги поширѣ.
Снігъ не втыха̀, Снѣгъ неперестаетъ
а вінъ маха̀ а онъ машетъ
у одны́й свыты́ні; въ одномъ кафтанишкъ;
ужѐ мало и чуть ему
не прыпало не пришло
зги́нуть якъ скоты́ні. пропасть какъ скотинѣ.
Нічна̀ доба̀! Ночная пора!
въ ві́чы довба́ и града дері͡отъ
заверю́ха кля́та! пренесносная вьюга!
колы̀ ба́чыть, колижъ смотритъ,
ажъ маня́чыть анъ маячитъ
такѐ нібы ха́та; что-то похоже на избу;
вінъ израдівъ, онъ обрадовался,
хутчій побры́въ пошолъ скорѣй
по лыхій годы́ні; по злому ненастью;
брывъ навпросте́ць, шолъ прямикомъ,
та й у хліве́ць да и въ клековъ
убра́вся межъ свы́ньні. попалъ межъ свиней.
Біды̀ избу́въ; Бѣды избылъ;
радъ ду́же бувъ, весьма былъ радъ,
що лігво̀ наба́чывъ, что логовище завидѣлъ,
зъ поко́ѣмъ лігъ спокойно легъ
тамъ у барлі́гъ, тутъ въ берлогъ
зогну́всь по соба́чый. свергувшись по собачью.
Въ тымъ барлозі̀ Въ томъ берлогѣ
руці̀ й нозі̀ рукѣ и ногѣ
тепле́нько изъ сы́на; оченно тепленько;
нема га́дки, безъ заботы
пле́ще ла́дки, въ ладоши бьетъ
що нагрі́лась спы́на. что нагрѣлась спина.
Хропѐ коза́къ, Храпитъ козакъ
пару́ѣ такъ парится такъ
мовъ на печі̀ въ жы́ті; какъ на печѣ во ржи;
безъ кожу́ха, безъ шубы,
капелю́ха, без кучмы̀, (шапки съ ушами)
ті́лько въ одный свы́ті. въ одномъ кафтанѣ.
Якъ прочну́вся Как проснулся
схамену́вся: разсуждаетъ:
„що за вра́жа сы́ла, „что за дьявольская сила,
„гляньсь, у хлівъ, „смотри пожалуй, въ клевъ
„та ще й въ барлі́гъ „да еще и въ берлогъ
„ме́нѐ затащы́ла!„ „меня затащила!„
Уже жъ хме́ля Хотя жъ хмѣль
ні гаре́ля уже весь
въ голові̀ нема́ѣ, изъ головы вышолъ
а ще злый чадъ а еще пьяный чадъ
якъ лю́тый адъ какъ лютый адъ
го́лову лама́ѣ; голову ломитъ;
ду́ма вста́ты, хочетъ встать,
дакъ підня́ты такъ поднять
головы̀ не мо́же, головы не можетъ
щобъ пійты̀ въ путь, чтобъ пуститься въ путь,
лежа́ты жъ тутъ а тутъ лежать
Козаку́ не го́же. Козаку негодится.
Изрухну́вся, Встрепенулся,
обзырну́вся, поглядѣлъ вокругъ,
не чу́ты ні слы́ха; никого не видать;
вінъ підождавъ, онъ постоялъ,
та й дра́ла давъ, да и побѣжалъ,
щобъ небуло̀ й лы́ха. чтобъ гебыло худова.
Колы̀ ча́па, ажъ и Ша́паръ[2] Вдругъ ему на встрѣчу Шапаръ
пре́цьця по морозі. плетется по морозѣ.
Пыта́ть Чмыръ ставъ: Чмыръ спросилъ:
„чы не выда́въ „не видалъ ли онъ
„лю́льки на доро́зі?“ „трубки по дорогѣ?“
Ша́паръ Чмы́ра Шапаръ Чмыра
до тракты́ра въ трактиръ
поволі́къ за пле́чы: потащилъ за воротъ:
„колы се такъ, „коли хочешь ее найти,
„то за пьята́къ „то за пятакъ
„ку́пышъ ме́ду гле́чыкъ.„ „купи кружку меду„
Чмыръ изъ раді́щъ Чмыръ съ радости
упья́всь якъ кліщъ присалъ какъ клещъ
въ того Семеня́ку: къ Шапару Семену:
„я горі́лки „я горѣлки
„у жыді́вки „у жидовки
„куплю̀ за грывня́ку, „куплю на цѣлую гривну,
„скажы́ ті́лько, „только пожалуй скажи!
„бо вже гірко „вѣдь ужъ горько
„моій ду́шці ста́ло; „моей душкъ стало;
„болы́ть жыві́тъ, „болитъ животъ,
„зблякъ лыця̀ цвітъ „завялъ лица цвѣтъ,
„и въ го́рлі захря́сло. „и въ горлѣ засорилось.
„Уже тры дні „Уже три дни
„терплю злы́дні, „горемычу,
„ле́две волочу́ся; „и чуть волочуся;
„зо всімъ зтеря́всь „со всѣмъ отощалъ
„и поплоша́всь, „и похудѣлъ,
„къ чому̀ вже гожу́ся! „куда ужъ я гожуся!
„Колы́сь въ Бенде́ръ „Когда то въ Бендеры
„якъ той орелъ „какъ орелъ
„було̀ швандыкга́ю; „бывало летаю;
„Орду̀ су́чу „собачью Орду
„було̀ мучу, „бывало мучу,
„то підъ бікъ штірка́ю. „то колю подъ бока.
„Конемя̀ бры́дке „Клячонка некорыстна,
„ду́жежъ швы̀дке „а на бѣгу весьма быстра
„було̀ въ мене зъ чо́рта; „была у меня;
„само̀ сы́ве, „собою сивая,
„чорногры́ве, „грива чорная,
„и зъ цятка́мы мо́рда: „и съ пятнами морда:
„вже не зга́жу „ужъ незгажу
„якъ ула́жу „какъ пущуся
„зъ сімъ коне́мъ за Ту́ркомъ, „на этомъ конѣ за Туркомъ;
„ті́лько но́ги „только ноги
„на доро́ги „на дорогѣ
„мелькну́ть було̀ пру́дуко. „мелькнуть успѣютъ.
„Такъ въ тімъ ча́сі „Такъ въ ту пору
„и въ запа́сі „въ запасѣ
„тютю́нъ волочы́вся; „и табакъ водился;
„була лю́лька, „была трубка,
„чубу́къ, гу́бка, „чубукъ, трутъ,
„нічы́мъ нежурывся; „и ни о чемъ нетужилъ;
„а тепе́ра „а теперь
„ся поте́ря „такая потеря
„збы́ла зъ пантелы́ку; „меня съ ума свела;
„уве́сь замрні́въ, „весь похудѣлъ,
„и почорні́въ „почернѣлъ,
„ажъ затягло̀ пы́ку. „и рожу затянуло.
„Скажы̀жъ, бра́тче! „Скажи жъ, любезный!
„где ты ба́чывъ „гдѣ ты видѣлъ
„мізі́рную збру́ю? „бѣдную собину?
„чы ненайшо́въ „ненашолъ ли
„якъ хто ишо́въ? „кто идучи по дорогѣ?
„къ тому́ помандру́ю.„ — „я къ тому побрѣду.„ —
„Ковту́нъ Наза́ръ „Ковтунъ Назаръ
„самъ на базаръ „одинъ на рынокъ
„якъ ишо́въ у ра́нці, „идучи по утру
„знайшо́въ лю́льку, „нашолъ трубку,
„чубу́къ, гу́бку „чубукъ, трутъ
„у Стецько́вій балці; „в Степановомъ яру;
„тай далеко, „только жъ не близко,
„мій серде́кго! „бѣдняжка мой!
„Ковту́нъ жывѐ ві́цьціль; „Ковтунъ живетъ отселѣ;
„ка́жуть лю́де „говорятъ люди
„мы́ля бу́де „съ милю будетъ
„икъ і͡ого домі́вці.„ — „до его двора.„ —
Чмыръ якъ почу́въ Чмыръ услышавши это
се дакъ стру́гну́въ махнулъ
чымъ ду́жъ до Наза́ра, что есть мочи до Назара,
тілько зъ носу только изъ носу
відъ моро́зу отъ мороза
стовпо́мъ идѐ па́ра. паръ столпомъ идетъ.
Якъ же Чмы́ра Какъ же Чмыра
зла́я чвы́ра злое незгодье
застука́ла въ полѣ застигнуло въ полѣ,
метѐ зъ не́ба, а отъ снѣгу даже темно стало,
гра́ты тре́ба такъ пустился
въ лыхо́і нево́лі; на все горе по неволѣ;
нітъ прыкме́ты, нѣтъ примѣтъ,
все заме́ты, все занесло снѣгомъ,
нема́ѣ и слі́ду; невидать и тропинки;
иты̀ огі́дло, итти остыло,
и невы́дно а при томъ невидно
за чвы́рою сві́ту. и свѣту за метелью.
Ні́где скры́цьця, Нѣгдѣ скрыться,
прытулы́цьця прислониться
відъ сеѣ̀і чвы́рі; отъ этой метели;
спе́рло зду́хи, сперло подъ боками,
и капелю́зи и шаку кучму́
знесло̀ зъ і͡ого̀ гі̀рі. съ головы его сорвало.
Въ снігу̀ въ ку́чі Въ снѣгу въ кучѣ
всі ону́чы остались онучи
и ремі́нны воло́ки; и ременны оборы;
гама́нъ згубы́въ, сумку табачную потерялъ,
пы́сокъ набы́въ, рожу набилъ
намья́въ до́бре й бо́ки. намялъ порядочно и боку.
У заме́тахъ Въ заметахъ
мовъ въ тене́тахъ какъ въ сѣтяхъ
постоля́та ко́сы бѣдные лапотки
сті́рча́ть бі́дны; торчатъ искривившись;
кгу́дзіжъ мі́дны а пуговки мѣдныя
ма́буть тамъ и до́сі. можетъ быть тамъ и теперь.
Уже бъ вінъ радъ Ужъ онъ бы радъ
Брысты̀ наза́дъ, брѣсти назадъ,
такъ вы́бывсь изъ мо́чы; такъ выбился изъ силы;
верті́всь, мья́вся, ворочался, мялся,
тай додля́вся да и дотянулся
до са́моі но́чы. до самой ночи.
Хоть бы въ пы́ку Хоть бы подъ носъ
давъ хто хвы́кгу, кто кукишъ подні͡осъ,
такъ ста́ло невы́дно; такъ темно стало;
одна̀ хву́кга одна метель
лыха̀ му́ка, бѣда несносна,
и чвала́ть огі́дло. а и тянуться надоѣло.
Вінъ сівъ до́лі Онъ сѣлъ на землѣ
по нево́лі, по неволѣ,
въ кузю́къ иззогну́вшысь; въ три погибели свернувшись;
дрыжы́ть уве́сь весь дрожитъ
мовъ Сірко̀ песъ, какъ Сѣрко песъ,
у свы́тку вверну́вшысь. въ кафтанъ завернувшись.
На сімъ шляху̀ Въ этомъ пути
набра́всь жа́ху, такой бѣды набрался,
немо́же підня́цьця; что не можетъ и подняться;
ні руко́ю, ни рукою,
ні ногою ни ногою
нільзя́ опіра́цьця. нельзя опереться.
Крыча́въ, выща́въ, Кричалъ, визжалъ,
стогна́въ, пыща́въ, стоналъ, пищалъ,
такъ ніхто̀ нечу́ѣ, такъ никто неслышитъ,
що сей Коза́къ что сей Козакъ
у по́лі такъ въ полѣ такъ
злыде́нно ночу́ѣ. злощастно ночуетъ.
Зъ біды̀ засну́въ: Съ бѣды заснулъ:
якъ же скрепну́въ какъ же скрѣпилъ
моро́зъ, та ще й кгре́чный, морозъ, да еще и сильный,
такъ и но́ги такъ и ноги
до дороги къ дорогѣ
прыме́рзлы и плечы. примерзли и спина.
Відъ сей хву́кги Съ такова нещастья
і͡ого̀ руки его руки
закля́клы и гу́бы: окостенѣли и губы:
лежы́ть Коза́къ лежитъ Козакъ
якъ по́вный макъ, какъ полный макъ,
изці́пывшы зу́бы! сцѣпивши зубы!
Набрі́въ Охрі́мъ Пришолъ Ефремъ
аже ужѐ німъ анъ ужъ нѣмъ
лежы́ть Чмыръ Ваку́ла; лежитъ Чмыръ Вакула;
весь обду́вся, весь раздулся,
и зогну́вся и свернулся
ты́мушъ та́я ку́ля. словно как мячъ.


  1. гама́нъ, мѣшечокъ, въ которомъ носятъ табакъ, трубку и трутъ.
  2. Шапаромъ называется въ Малороссіи выбранный для продажи церковнаго меду, который по селамъ варятъ большею частію въ храмовой праздникъ, дѣлая изъ вытопокъ онаго празднику свѣчу.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у всьому світі.


Цей твір перебуває у суспільному надбанні у всьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1925 року і автор помер щонайменше 100 років тому.