Григорій Савич Сковорода (український фільософ)/Вільна передача віршів Сковороди/Пісня двадцять перша
| ◀ Пісня двадцята | Григорій Савич Сковорода (український фільософ)/Вільна передача віршів Сковороди Пісня двадцять перша (Григорій Сковорода) пер.: Гната Хоткевича |
Пісня двадцять друга ▶ |
|
|
ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРША.
(на текст: „скажи міні ти, що тебе возлюбила душа моя: де пасеш і де спочиваєш опівдні?“).
Щастя! Де ти живеш? Горлиці — скажіть!
Чи в полі вівці пасеш? Голуби — дайте знати!
О щастя, наш ясний світе!
О щастя, наш красний цвіте!
Ти, мати моя й дім — появися покажися.
***
Щастя! Де ти живеш? Мудрі — скажіть!Чи не в небі ти сидиш? Книжники — дайте знати!
О щастя… і т. д.
***
А книжники мовчать. І птиці усі німі,Не кажуть де мати. А ми всі теж не знаємо.
О щастя… і т. д.
Щастя нема на землі, щастя нема на небі,
І не в сім воно кутку, десь инде шукати треба.
О щастя… і т. д.
Небо, земля, місяць і зірки всі — прощайте.
Всі ви показалися поганою пристанею, отже вперед не чекайте мене більше.
О щастя… і т. д.