Григорій Савич Сковорода (український фільософ)/Вільна передача віршів Сковороди/Пісня двадцять перша

by Гнат Хоткевич

◀ Пісня двадцята

Григорій Савич Сковорода (український фільософ)/Вільна передача віршів Сковороди Гнат Хоткевич Пісня двадцять перша (Григорій Сковорода) пер.: Гната Хоткевича

Пісня двадцять друга ▶

ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРША.

(на текст: „скажи міні ти, що тебе возлюбила душа моя: де пасеш і де спочиваєш опівдні?“).

Щастя! Де ти живеш? Горлиці — скажіть!
Чи в полі вівці пасеш? Голуби — дайте знати!
О щастя, наш ясний світе!
О щастя, наш красний цвіте!
Ти, мати моя й дім — появися покажися.

^**^*

Щастя! Де ти живеш? Мудрі — скажіть!

Чи не в небі ти сидиш? Книжники — дайте знати!
О щастя… і т. д.

^**^*

А книжники мовчать. І птиці усі німі,

Не кажуть де мати. А ми всі теж не знаємо.
О щастя… і т. д.

Щастя нема на землі, щастя нема на небі,
І не в сім воно кутку, десь инде шукати треба.
О щастя… і т. д.

Небо, земля, місяць і зірки всі — прощайте.
Всі ви показалися поганою пристанею, отже вперед не чекайте мене більше.
О щастя… і т. д.