Григорій Савич Сковорода (український фільософ)/Вільна передача віршів Сковороди/Пісня третя

by Гнат Хоткевич

◀ Пісня друга

Григорій Савич Сковорода (український фільософ)/Вільна передача віршів Сковороди Гнат Хоткевич Пісня третя (Григорій Сковорода) пер.: Гната Хоткевича

Пісня четверта ▶

ПІСНЯ ТРЕТЯ

(на текст: „кости ваші розбухнуть і виростуть яко трава“. Ісаїя).

Весна люба, ах, прийшла! Зима люта, ах, пройшла!
Уже й садки розцвілися, уже й соловьї співають.

^**^*

Отже ти, печаль, іди вже геть звідси. Не погань гарного місця.

Іди собі в болота, йди під землю.

^**^*

Біжи пріч у пекло — не для тебе сей рай і сад.

Душа моя розцвіла і родяться в ній радости.

^**^*

Щасливий той і без утіх, хто побідив смертний гріх;

Душа його — Божий град, душа його — Божий сад.

^**^*

І сей сад ніколи не перестає цвісти й давати плоди,

Ніколи й листя в нім не падає.

^**^*

О, Боже мій — ти мій град! О, Боже мій — ти мій сад,

Невинність — ото мої квітки, любов і спокій — ото мої плоди.

^**^*

Душа моя верба, а ти — вода;

Годуй мене в сій воді, утіш мене в сій біді.

^**^*

Я нічого не боюся — тільки самого гріха.

Убий же в міні усякий гріх — в тім ключ усіх моїх радостей.