Давні килими України/Орнамент на килимах
| ◀ Крашеня у Гуцулів | Давні килими Украіни Орнамент на килимах |
Галицькі килими ▶ |
|
Орнамент на килимах був ростинний і лінійний геометричний. Ростинний орнамент був поширений на лівому березі Дніпра, а геометричний на правому і в Галичині. Як сам виріб так і орнамент первісно були переняті зі Сходу, але відтак форми орнаменту переробилися на своі питомі, де східного впливу майже зовсім не замітно. Галичина так і остала при перенятому геометричному орнаментови, роблячи лише слабі спроби примінити тут і там геометризований ростинний орнамент, особливо на килимах з околиць між Дністром і Збручем.
Східний вплив на орнамент укр. килимів йшов двома ріжними шляхами. Із Середньоі Азіі і Персіі йшов на лівобережну Украіну переважно ростинний орнамент, а з Малоі Азіі і Сиріі йшов геометричний орнамент через Балканський півострів, по Дунаєви і Дністру на Бесарабію, правобережну Украіну і Галичину. Очивидно, що Дніпро не міг бути різкою границею розповсюдненя одного чи другого орнаменту і з часом на правобережній Украіні ми замічаємо постепенну появу більше художнього ростинного орнаменту на місце простого і вбогого геометричного.
Найдовше задержався геометричний орнамент на Поділю і завдяки тому на збережених зразках ми можемо прослідити і тут постепенний перехід від геометричних до ростинних форм узору. Такий послідовний перехід можна помітити на залучених рисунках і знимках з килимів Націон. Музея і других збірок. Рис. 2 представляє чисто геометричний орнамент подільського килиму поч. XVIII. в. На рис. 3 показано початок переходу від геометричних до ростинних форм орнаменту: до чисто геометричних форм долучаються сильно-стилізовані вітки у виді вусиків, а також пучки; на рис. 4 перехід до ростинних форм вже завершився у сильно геометризованих формах цвіту і листя. На рис. 5 геометризація ростинних форм мало замітна, зате сильно переважає стилізація корони цвіта на площині, що дуже нагадує сучасний кубізм (гл. знимка III.); вкінці на рис. 6 бачимо вже чисто ростинний орнамент.
Зразки килимів геометричного орнаменту з Киівщини не збереглися, бо тут цей перехід від геометричного до ростинного рисунку під впливом сусідньоі Полтавщини з багатим виключно ростинним орнаментом довершився багато ранійше. Всеж таки попадаються на Киівщині килими XVIII. в. чисто ростинного орнаменту — в обрамлені геометричного рисунку краів (бордюр).
Полтавщина дає найбільше зразків чисто ростинного орнаменту, дуже багатого по ріжноманітности форм, стилізаціі і гармоніі красок. Давні килими Полтавщини (рис. 10–13) відріжняються від однородних килимів Киівщини розмашистим широким рисунком природних пливких форм квітів, що на килимах Киівщини (рис. 7–9) є взагалі дрібний і з перевагою острокутних форм.
Харківщина в повітах сумежних з Полтавщиною має орнамент ростинний схожий з киівським, а дрібні квітки бувають розміщені по квадратним кліткам тла (рис. 14). Тут замічаємо подібність килиму до давніх плахт украінського жіноцтва, на яких остало дуже богато старинного орнаменту.
Багата ріжноманітність орнаментальних форм укр. килимів розвивається на рівнож багатій ріжноманітности тонів основного тла (фону). Тло украінського килиму буває: біле, жовте, коричняне, сіре, зелене, голубе, синє, червоне, чорне — найріжнійших відтінків основних тонів красок. Отсі тла завсе позістають в дивно гармонійній злуці з тонами орнаментів, при чому ніде ні одна не в міру ярка краска не викликає ниякого несмаку хочби дрібкою якоі дісгармоніі. Наколиж майстер замітив, що вибране тло не відповідає своім тоном гамі красок орнаменту, то спокійно переходив до нового, більш ясного чи темного тону, що більше вдоволяв його смак; килими з такими переходами стрічаємо не рідко.
Деколи орнамент являє собою дуже старинні форми, переняті зі Сходу. Так нпр. на ямпільському килимі з Поділя стрічаємо орнамент т. зв. „райське дерево“ (рис. 15 і 16), що дивно нагадує форми ассиро-вавилонського „дерева житя“; дальший розвиток сього орнаменту з перевагою стилізованих квіткових форм бачимо на килимі золотоношського повіту Полтавщини (рис. 17), куди занесено його чи то зо східними килимами, шовковими поясами, чи рушниковими вишивками. Подібне повтореня форм, знаних навіть в дуже далеких місцях і примінених на ріжних витворах художного промислу, стрічається нерідко, нпр. на вишивці підризника кінця XVII. в., на килимі XVIII. в. та на шматкови перського ковра XVII. в., найдених в тому самому повіті. Але звичайно замічаємо, що певний орнамент є розповсюднений завсе в одній місцевости і лише випадково як складова частина иншого місцевого орнаменту може стрінутися у другій.
На жаль, перевести точніше розміщеня орнаменту не то що по селам але й по повітам неможливо, бо збирачі та торговці-антикварі, боячись суперництва, звичайно скривають місце походженя килиму, не розуміючи того, яку непоправну шкоду приносять вони сим для історіі мистецтва. А що такий розділ орнаменту по місцевостям був безумовно — вказує на се ось що: на Подніпрівю орнамент плахт, на Подністрівю свиток і кожухів є однаковий в селах по бігови рік, сих найстарших шляхів поширеня культури. Рівнож і килими з одним і тим самим рисунком орнаменту на ріжних тлах і ріжноі гами красок походять звичайно з того самого повіту, а часом і села; час іх виробу ріжниться на 80–100 літ. Для прикладу вкажемо на килим рис. 17, що передає орнамент трьох килимів, набутих в золотоношському повіті. Килим Націон. Музея має тло коричняне, другий Полтавського Музея — жовте, а третій В. Щербаківського — голубе; на всіх трьох килимах зміни в орнаменті є так незначні, що замітити іх можна тільки при уважному прослідженю. — На килимах із села Ясиновате балтського повіту на Поділі — улюбленим і старанно задержаним до нині орнаментом є квіти в горшках, уставлені поперек килимів, що висіли звичайно вздовж стін за ослонами. Найстарший тип такого орнаменту представляє рис. 4; новіші і повніші типи представляють два килими Музея Наук. Т-ва Шевченка у Львові.
Звичайно, що творча уява килимарів захоплювалася і чужими зразками орнаменту, особливо в часі розцвіту панства на Украіні при Елисаветі і Катерині. Багацтво квітистого орнаменту дорогих француских брокатів було жерелом появи гарних китиць цвітів і тонких хвилястих гирлянд; з гобеленів брали мотиви вензелів, мотильків, пташок, а навіть величавих архитектурних колон і луків. Але се вже панські килими по певним рисункам мистців, що давали модний напрямок убраню домів вельмож доби обох цариць.
Початок XIX в. знаменує вже упадок килимарства. Орнамент килимів йде за формами ампіру (empire), псевдокласицизму, а в 50-тих рр. починає наслідувати канвові вишивки. Тло затрачує свою мінливість і лінійний звязок з орнаментом, стає однаково рівноі краски, як звичайний ремісничий виріб, в скорому часі мусів зовсім уступити місце дешевшим і принаднійшим виробам фабричним. Житя селянина-кріпака, а там невибагливого незаможного хлібороба не сприяло мистецтву.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|