дерій

дерій

Дері́й, рія́, м. 1) = Деру́н. Бога роди! І в Харькові в палаті добрі дерії. Харьк. 2) Напильник. Черном. 3) Тот, который дерет овечью шерсть.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Дері́й, рія́, м. 1) = Дерун. Бога роди! І в Харькові в палаті добрі дерії. Харьк. 2) Напильникъ. Черном. 3) Тотъ, который деретъ овечью шерсть.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Дері́й, рія́, м. 1) = Дерун. Бога роди! І в Харкові в палаті добрі дерії. Харьк. 2) Напильник. Черном. 3) Тот, который дерет овечью шерсть.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937