Перейти до вмісту

днище

Матеріал з Вікіджерел
днище

Дни́ще, ща, с. 1) Ув. отъ дно. 2) Донце, дощечка, на одномъ концѣ которой садится пряха, вставляя въ другой гребень или кудель. Побігла до сусіди, позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти, аж веретено хурчить. Рудч. Ск. I. 178. Ум. Дни́щечко.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924


Дни́ще, ща, с. 1) Ув. от дно. 2) Донце, дощечка, на одном конце которой садится пряха, вставляя в другой гребень или кудель. Побігла до сусіди, позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти, аж веретено хурчить. Рудч. Ск. I. 178. Ум. Дни́щечко.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28


Дни́ще, ща, с. 1) Ув. от дно. 2) Донце, дощечка, на одном конце которой садится пряха, вставляя в другой гребень или кудель. Побігла до сусіди, позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти, аж веретено хурчить. Рудч. Ск. I. 178. Ум. Дни́щечко.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937