Перейти до вмісту

Дніпрові хвилі/1912/1/З украінського життя

Матеріал з Вікіджерел
Дніпрові хвилі №1
З украінського життя
1912
З украінського життя.

Виставка малюнків українських художників. У Киіві 10-го декабря одкрилася виставка украінських художників у городському музею. Виставка містить у собі до 300 №№ малювання, архитектури й різьбарства (скульптури). У виставці беруть участь художники: Афанасьев, Балавенський, Бурячок, Васильківський, Генюк, Дробязко, Дядченко, Ждаха, Жук, Іжакевич, Каленик, Ковальчук. (†) Коновалюк, Красицький, Кричевський В. Кричевський Ф., Кульчицька, Левицька, Могалевськнй, Макушенко, Маслеников, Менюра, Онацький, Орлов, Панамаренко, Різниченко, Сердюк, Середа, Судомора, Теремець, Тимошенко, Тимошук, Трипольська, Холодний, Чупруненко, Шульга, Яременко і Яремич. 27-го грудня відбулося перше засідання жюрі з приводу виставки. На цьому засіданні піднялися розмови про заснування товариства постійних українських виставок, про виробку статуту і легалізовання своєі діяльности.

Пам'ятник на могилі Миколи Дмитрієва у Полтаві. Микола Дмитрієв, що помер три роки тому назад, був вірним та щирим сином Украіни й свого народу. В особі його Украіна втратила ідейного робітника на ниві своєі культурно-просьвітньоі роботи. Украінське громадянство, щоб вшанувати память одного з найкращих своіх робітників, постановило видати книжку, присвячену біографії Мик. Дмитрієва; де які матеріали, уже зібрано, колись буде і книжка, а поки заходами дружини небіжчика Ганни Тимофієвни постановлено памьятника—надгробка. Цей памьятник, збудованний з сірого граніту, має вгору сажнів зо три або й чотирі. На гранітному постаменті поставлено бронзове погруддя Миколи Андрієвича Дмитрієва. У ниші ж памьятника надпис:

 То — воля Господа!..Годіть,
 Смирітеся, молітеся Богу
 І згадуйте один другого:
 Свою Украіну любіть.
  Кобзарь Т. Шевченка, стр. 321.

Будинки в украінському стилю. В ст. Новоминській (Єйського одділу) з весни почнуть будувати нову школу в украінському стилі по проекту відомого украінського архитектора Євг. Сердюка. Шкільний будинок має бути з цегли, одноповерховий і коштуватиме до 13000 рублів.

Селянський хор. В Ялтушкові, Подільської губ., Могилевського повіту, зоргані кілька років тому селянський хор. В році 1908, дякуючи заходам вмілого регента, цей хор почав систематично вчити одну за другою украінські пісні, і коли репертуар хору значно побільшився, хор виступив прилюдно, упорядивши концерт в залі двохлассноі школи м. Ялтушкова. Після великого успіху, який мали виконавці цього концерту в Ялтушівці, а потім в Новій-Ушиці, цей самий хор впорядив концерти ще по других селах та містечках. Цей хор укладається з 65 душ і виконує такі речі, як „Прометей“, „Думи моі, думи“, „Закувала та сива зозуля“, „Сон“, „Прощай світе“, сл. Шевченка, та багато инших пісень, як народних, так і переложенних Лисенком, Ніщинським та другими композиторами. Той успіх, який скрізь має цей хор, і та цікавість, яку він викликає серед селянства, а особливо серед міщанства та провинціяльноі інтелігенціі, показують, що поява таких хорів це є потреба часу, і чим більше іх буде, тим краще буде йти справа культурно-національного життя на Україні.

Вселюдна початкова освіта. Думська комісія по народній освіті недавно обговорювала справу про початкові школи. Суперечки повстали з приводу статті про навчання в інородчеських школах місцевою мовою. Члени комісіі Годлевський та Хоминський визнавали за потрібне для такоі школи навчати тільки трохи російською мовою. Проти обовязкового навчання російською мовою в інородчеських школах говорили Ізвольський та Наришкін. Инші члени комісіі визнавали потребу навчання в інородчеських школах місцевою мовою, але стояли на тому, щоб навчання провадилося в ціх школах переважно російською мовою. При балотировці виявилось, що більшість стоіть за те, щоб російську мову в інородчеських школах визнали за головну.

Лекціі по хліборобству. На Кубанщині в Незамаєвській станиці була улаштована лекція по хліборобству, яку учений агроном викладав украінською мовою, дякуючи чому лекція дуже зацікавила слухачів селян, розбивши ту кригу недовірря, з якою взагалі відносяться селяне до вчених лекцій про хліборобство.

Шевченкові свята. Недавно в городі Валках на Харьківщині місцевий гурток влаштував вечір, присвячений памяти Шевченка. Чистий прибуток з цього вечора пішов на памятник Шевченкові. Такий же самий вечір незабаром улаштують у Полтаві.

Украінські кобзарі у Полтавщині. Пол товариство „Баян“ запросило професора Яворницького прочитати в Полтаві лекцію: „Украінські кобзарі, лірники та бандуристи“. Лекція пройшла з великим успіхом, а після неі відбувся концерт кобзарів, в якому брали участь кобзарі: Кучеренко, Пасюга, Гащенко та Кожушко. Усі ці кобзарі зробили надзвичайне вражіння, і публіка іх вітала гучними оплесками.

„Малороссійская пѣвица“. В Бердянську в зімовому театрі був спектакль, між иншими нумерами стояло: вийде „малороссійская пѣвица“. Слухачі ждали цього виходу, щоб почути пісню. „Пѣвица“ вийшла і проспівала: „Вотъ мчится тройка почтовая“ і „Послѣдній нонешній денечек“!

Заборона „Вечорниць“ Ніщинського. В Лубнях повітовий справник Костиря не дозволив трупні А. Дукельського виставляти відому оперету Ніщинського „Вечорниці“, посилаючись на те, що в його списках нема такоі назви і він у перше іі чує.

Украінські народні читання. Останніми часами в столовій нижнєдніпровських вагонних майстерень одбувалися народні читання украінською мовою з белетристики. Читав М. Л. Кузьменко. 11 декабря читано було „Вуси“ та „Не в добрий час“ О. Стороженка. До читань показувалися й малюнки чарівного лихтаря. 18 декабря було читано „Без хліба“ Грінченка і „Стаття 182“ М. Левицького. Читання мали великий успіх — серед слухачів, яких приходило по-над дві сотні.

Мануйлівська „Просвіта“ на різдвяних святах урядила вистави: 26-го „Степовий гість“ Грінченка, а 27-го „Крути, та не перекручуй“ — Старицького. Під новий рік „Просвіта“ уряжає ялинку для дітей.

Роковини мануйлівськоі „Просвіти“ святковано 10 декабря концертом, у якому взяли участь кобзарі: Кучеренко, Кожушко, Гащенко і Пасюга, а також власний хор товариства під орудою Ів. Низового. Перед концертом сказав вступне слово про кобзарство на Украіні Д. І. Дорошенко. Концерт пройшов дуже гарно.

Украінська труппа Д. Рудикова, що грала в Катеринославі на початку декабря, покинула наш город через погані збори. Трупна дуже непогана, у ій були такі досвідчені й талановиті артисти, як д-ки Кохановська та Шевченко-Гамалій, дд. Пономаренко й Рудиков, і грала труппа добре, але публіки ходило дуже мало. Де-хто поясня це тим, що до Народньоі Авдіторіі Научного О-ва на театральні вистави публика взагалі ходе дуже неохоче. Труппа ставила переважно старі пьєси, і тільки на останку поставила нову пьесу Гордіна „Сирітка Хася„ в укр. перекладі. Перед Катеринославом грала труппа у Закаспійському краі; велося ій там дуже добре.

Украінська часопись у Харькові. На новий рік виходить у Харькові перше число украінського тижневика „Сніп“. Часопись ця призначається для інтелігенціі і звертатиме як найбільшу увагу на прояви культурно-національного життя на Украіні. Редактором іі — д. М. Біленький, видавцем — М. Міхновськи. Ціна часописі — 3 рублі на рік. Адреса редакціі: Харьків, Конторська вул., 21.