Житє і слово/V/Зівяле листє/VII

◀ VI

Житє і слово/V/Зівяле листє Що щастє? Сеж ілюзія… (Іван Франко)

До штундового релігійного руху ▶

• Інші версії цієї роботи див. Що щастя? Се ж ілюзія…

1896

VII.

Що щастє? Сеж ілюзія,
Се привид, тінь, омана.
О, ти ілюзіє моя
Зрадлива та кохана!

Кринице радощів, чутя
Ти чарочко хрустальна,
Омано дум, мого́ житя
Ти помилко фатальна!

Я хтів зловить тебе, ось-ось,
Та враз опали крила:
С тобою жить не довелось,
Без тебе жить не сила.

С тобою жить — важка лежить
Завада поміж нами;
Без тебе жить — весь вік тужить
І днями і ночами.

Нехай ти тінь, що гине десь
Мана, луда — одначе
Чомуж без тебе серце рвесь,
Душа болить і плаче?

Нехай ти тінь, мана, дім з карт
І мрія молодеча, —
Без тебе жить — безглуздий жарт,
І світ весь — порожнеча.

Як той Шлеміль, що стратив тінь,
Хожу я мов заклятий,
Весь світ не годен заповнить
Міні твоєі страти.

Ів. Франко.