ЗДДП Галревкому/Про відділення церкви від держави і школи

◀ Про встановлення Соціалістичноі Радянськоі Влади в Галичині

Збірник декретів, деклярацій і постанов Галицького Революційного Комітету. Випуск I
Про відділення церкви від держави і школи

Про грошові знаки ▶

1920

Декрет ч. 2.

Про відділення церкви від держави і школи.

З огляду на те, що церква у всіх періодах свойого істнування була одною з найсильніщих підпор всіх держав, побудованих на підвалинах гніту і визиску робочих мас в користь пануючих, і служила для останніх найуспішним засобом для нищення в пролєтарській душі свобідноі думки і критичного оцінювання громадянських і соціальних відносин, — РЕВОЛЮЦІЙНА РОБІТНИЧО-СЕЛЯНСЬКА ВЛАДА ГАЛИЧИНИ — постановляе:

1. Церков відділяється від держави.

2. На теріторіі Соціалістичноі Радянськоі Республіки Галичини установлюється повна свобода віри, а також свобода невизнання жадноі віри, залежно від волі кожного окремого громадянина.

3. Всі прівілеі, а з окрема прівілеі духовних осіб і правні обмеження, зв'язані з визнаваням тієі чи іншоі віри, касується.

4. Ніхто не має права, опираючись на своіх релігійних переконаннях, відмовлятися вид виконування громадянських обов'язків, накладених на на нього Радянською Владою, ані нарушувати загальний громадянський лад чи прав поодиноких громадян Республіки.

5. Акти державного і публичного правного значіння не мусять бути зв'язані з жадними релігійними формами та обрядами.

Тому касується присягу і на іі місце в міру потреби впроваджується урочисте приречення, а акти станові передається виключно становим відділам для впису шлюбів, народжень і смерти.

6. Школа відділяється від церкви, себ-то наука релігіі проголошується приватною справою тому викладання іі не допускається у всіх державних, публічних, а також тих приватних школах, котрі мають на меті загальну освіту.

7. Касується всі привілеї і допомоги для церкви так з боку держави, як від її місцевих і автономних установ, а всі церковні і релігійні товариства підлягають загальним постановам про приватні товариства і спілки.

8. Забороняється церковним і релігійним товариствам примусове накладання і стягання податків, дачок, а також уживання примусових засобів чи кар у відношенню до своіх членів.

9. Церковні і релігійні товариства не мають правноі особности і не можуть володіти власністью.

10. Всі маєтки істнуючих в Соціалістичній Радянській Республіці Галичини церковних і релігійних товариств, проголошується народним добром.

Будинки і предмети призначені спеціально для цілів богослуження передаються окремими постановами мисцевоі чи державної Влади в безплатне користування відповідних релігійних товариств.

Голова Галицького Революційного Комітету

Володимир Затонський.

Член-Завідувач Відділом Внутрішніх Справ

Хведір Конар.

Член-Секретарь

Іван Немоловський.

Серпня 1-го дня
1920 р.

м. Тернопіль.