Перейти до вмісту

ЗУРРСУУ/1925/1/29-30/Про скасування Охтирської округи на Харківщині

Матеріал з Вікіджерел

234. Про скасування Охтирської округи на Харківщині.

Змінюючи постанови ВУЦВК з 7 березня 1923 р. «Про адміністраційно-територіяльний поділ Харківщини» та «Про адміністраційно-територіяльний поділ Полтавщини» (Зб. Уз. 1923 р. ч. 18-19, арт. 313 і 312) і доповняючи постанови ВУЦВК і РНК УСРР з 5 січня 1925 р. «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Харківщини й Полтавщини» (Зб. Уз. 1925 р. ч. 2, арт. 8) і з 13 березня 1925 р. «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Полтавщини» (Зб. Уз. 1925 р. ч. 12, арт. 92), — Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і Рада Народніх Комісарів УСРР постановили:

1. Охтирську округу на Харківщині розформувати, віднесши території:

а) Груньського, Рублівського та Котелівського районів у склад Полтавської округи на Полтавщині;

б) Чупахівського й Тростянецького районів у склад Сумської округи на Харківщині;

в) Охтирського, Кириківського, В.-Писарівського, Краснокутського, Колонтаївського, Сенявського та Богодухівського районів у склад Харківської округи на Харківщині.

Харків, дня 3 червня 1925 р.

Голова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету Петровський.

Заст. Голови Ради Народніх Комісарів УСРР І. Булат.

Т. в. об. Секретаря Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету, Член Президії ВУЦВК'у Угаров.

Оголошено в «Вістях ВУЦВК» 7 червня 1925 р., ч. 128.


Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:

  • вираження народної творчості (фольклор);
  • акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).