забендюгувати

забендюгувати

Забендюгува́ти, гу́ю, єш, гл. О возѣ съ снопами, сѣномъ: придавить сверху положенной жердью (рубле́м). Понакладали вози (снопами), забендюгували, ушнурували. Мир. ХРВ. 229.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Забендюгува́ти, гу́ю, єш, гл. О возе с снопами, сеном: придавить сверху положенной жердью (рубле́м). Понакладали вози (снопами), забендюгували, ушнурували. Мир. ХРВ. 229.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28