Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рубель

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рубель
Берлін: Українське слово, 1924

I. Рубе́ль, бля́, м. 1) Длинная жердь, накладываемая сверху воза съ сѣномъ, снопами и притягиваемая за концы веревкою такъ что она удерживаетъ лежащее на возу. 2) Валекъ для катанія бѣлья — толстая плашка съ зарубками и рукоятью. Як гарний рубель, широкий та важенький, так і сорочки гарно покачаєш. Харьк. Ой бив рублем і качалкою. Нп. 3) = Рубеж 1. Шух. I. 206, 209.

II. Ру́бе́ль, бля́, м. Рубль, денежная единица. Ум. Ру́блик. Несу рублика золотого викупляти коня вороного. Чуб. V. 586. Ув. Рубля́ка.