забуркукати

забуркукати

Забурку́кати, каю, єш, гл. = Забуркотати. Озвись, голубко, забуркукай стиха. К. Дз. 191.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Забурку́кати, каю, єш, гл. = Забуркота́ти. Озвись, голубко, забуркукай стиха. К. Дз. 191.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28