Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/забуркотати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забуркотати
Берлін: Українське слово, 1924

Забуркота́ти, чу́, чеш и забуркоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Заворковать.