Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/забуркукати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забуркукати
Берлін: Українське слово, 1924

Забурку́кати, каю, єш, гл. = Забуркотати. Озвись, голубко, забуркукай стиха. К. Дз. 191.