За всіх скажу/Іронії

За всіх скажу
Олекса Влизько
Іронії

Київ: Видавництво письменників „Маса“, 1927

ІРОНІЇ

I

Неокласичне

Поля, поля! — Клонюся ниць! —
Приїхав ось, і все, як треба!
Садок! Баштан! Блакитне небо!
І повно в небі полуниць!

А так, — ідилія! — Мов мед!
Ніхто, ніхто не зрушить сон цей! —
На горизонті вітер з сонцем
Спокійно грають у крокет!

II

Мінор

Пропаду, як поет і ледащо,
На пасочку від шлеї.
Десь розплачеться неня і скаже:
— Пропащий!
І замовить портретик — камею…

Поховають мене і притупцять ногами,
І поставлять ще бюстик Надсона. —
Буде він на мені,
А на нім, — вечорами, —
Горобці та ворони.