За 80 день кругом світа/Передмова
| За 80 день кругом світа Коротка біографія й характеристика творчости Жюля Верна |
I. Філеас Фогг і Паспарту складають умову ▶ |
|
28-го лютого 1828 року, в французькім місті Нанті у місцевого крамаря Ернеста Франсуа Верна знайшовся хлопчик — Жюль. Батьки Жюля були заможні й нічого не шкодували для задоволення найменшого бажання свого коханого одинака. В Нанті він одібрав середню освіту й року 1847 перебрався до Парижу, де, як того бажали батьки, студіював юридичні науки. Революція 1848 року зруйнувала матеріяльне становище Вернів. Старий Ернест, не витримавши занепаду свого господарства, тяжко заслаб і помер; невдовзі пішла за ним і його дружина. Жюль зостався сиротою.
1852 року він закінчив науку й що робив потім, до свого першого виступу на літературній ниві, невідомо.
Де хто висловлює гадку, що він за цей час багато подорожував, але цьому твердженню немає ніяких підстав.
Відомо тільки, що Верн вже яко юриста й починаючий письменник з'являється в столиці краю з кінцем пятьдесятих років.
З творів першого часу особливої уваги заслуговують його драматичні п'єски, які він писав разом з Олександром Дюма. Ці п'єски йшли в „Історичнім театрі“ й мали де-який успіх. Та „переполовинена“ слава, звичайно, не могла задовольнити молодого автора.
В той час йому жилось дуже тяжко: його вигонили з кімнати, бо нічим було її оплатити, часом бракувало грошей на обід, не кажучи вже про якесь порядне вбрання. Не зважаючи на те, стремління до писання не давало Вернові спокою. І от ми знаємо, що він дуже часто приносив свої рукописи до редакції одного журналу для молоді, якого видавцем був Гетцель. Гетцель раз-у-раз повертав Вернові його писання.
Одного разу Жюль Верн запитав його в одчаї: — Якого ж оповідання вам треба? На яку тему? — На це Гетцель, якому вже надокучив Верн своїми творами, відповів йому глузуючи:
— Дайте щось надхмарне. Мандруйте на небо й напишіть щось звідти, а до того часу прошу мені не заважати — й показав йому на двері.
— Гаразд — одмовив Верн і, повернувшись до своєї хати, заходився писати оповідання „Подорож на місяць“.
Він уважно перечитав кілька книжок по астрономії й по двох тижнях був уже знову в редакції з новим рукописом.
— Ви мені казали, щоб я написав оповідання, дія-б якого відбувалась серед хмар, — звернувся він до Гетцеля. — Ось, як бачите, я сповнив ваш наказ. Сподіваюсь, що ви, принаймні, переглянете рукопис і не повернете його нечитаним.На цей раз Гетцель переглянув Вернове оповідання й був ним дуже захоплений. Він негайно закликав до себе артиста — маляра Ріу (Riou) й віддав йому „Подорож на місяць“ до ілюстрування.
Відомо, що Ріу ілюстрував і далі Вернові твори, вкупі з де-Невілем, ділючи таким чином разом з Верном його широку популярність.
Проминуло кілька тижнів. Жюль Верн, не одержуючи ніяких відомостей від видавця, з завміранням сердечним прийшов до контори спитати про долю свого рукопису.
Важко переказати той настрій, який опанував Жюля, коли Гетцель подав йому чергове число журналу, в якому був надрукований початок того „захмарного“ оповідання.
Присуд Гетцелів був такий: „Ваше оповідання написано чудесно; мої діти читали його з захопленням; присилайте більше таких оповідань, а ще краще, напишіть на подібну тему великий роман для молоді: з вашого оповідання я вже бачу, що ви маєте хист і що ви вгадали, що може зацікавити молодих читачів“.
Ці слова визначили шлях творчости Верна. По кількох місяцях він приніс Гетцелеві свій роман: „П'ять тижнів на аеростаті“. Цей роман став за основну цеглину великої приязні межи молодим письменником і видавцем, а також — умови, на підставі якої Верн мусів що року подавати два томики нових творів.
Цю умову було списано 1864 року. З того часу Жюль Верн написав, а Гетцель видав по-над 84 томи.
Користуючись з наукового знання, з ріжних галузей науки, й виводячи його вибагливим везерунком на тлі поетичної вигадки, Верн писав на самі ріжноманітні теми, що видно хоч би з неповного й короткого огляду його творів, напр.: „Відкриття землі“, „Мандрівка кругом світу за 80 день“, „80.000 миль під водою“, „Зімівля серед криги“, „Подорож на місяць“, „Чорна Індія“, „Паровий дім“, „Замок на Карпатах“ і т. далі.
Цікаві, захоплююче написані романи принесли Вернові велику популярність, а ця остання збільшила число й наклад видань його творів, в наслідок чого у Верна з'явились певні грошові засоби.
Він у той час був уже членом літературного гуртка Жорж Занд, а потім — Флоберівського. Та ніякі нові літературні течії не збивали його з раз узятої стежки. „За одмінами бігли одміни“, з'явився романтизм, досяг величезного розвитку й зчасом занепав, зацвітали й відцвітали натур-філософський, реалістичний та инші напрями, а Жюль Верн усе тримався одного, творячи школу „наукового роману“.
Придбавши собі кошти, Верн купив невеличку яхточку, що звалась „Святий Михайло“. Це була його єдина розвага, їй він віддавався кожного літа під час вакацій. Року 1890 Верн одружився й перебрався жити в м. Нант, купивши собі там гарненький котедж з садом і городом.
Обраний земляками на члена міського магістрату, він не пропустив ні одного засідання й виконував ретельно свої обовязки до самої смерти.
На схилі літ Верн заслаб на очі й зовсім стратив зір.
Помер, після тяжкої недуги, року 1905 березня 11 в м. Нанті, де його й поховано.
Всякий, хто читав твори Берна, уявляв собі, що має справу з записками (в формі роману) якогось мандрівника, що надзвичайно багато подорожував.
А справді він ніколи не виїздив за межі рідної Франції й, коли плавав по яких морях, то тільки по тих, що обмивають береги його батьківщини. І „80.000 миль під водою“ й „За 80 день кругом світу“ Жюль Верн об'їхав на карті, старанно зазначаючи на ній шпильками з прапорцями (а то й без них) місце перебування чи то капитана Немо, чи то Філеаса Фогга. Є напр., всі підстави думати, що XVIII главу романа „80.000 миль під водою“ він писав в-осени.
Так, прийшовши 18 листопаду до свого робочого кабінету, він записує ніби рукою одного з своїх героїв, професора Аронакса: „Другого ранку, 18 листопаду, я вже не почував жадної втоми“ й далі описує пригоди, що сталися з ним за той день; 26 листопаду він переходить на „Наутілюсі“ тропік Рака на 172° довжини; 27 — пропливає повз острови Ґаваї, де був забитий дикунами славетний мандрівець Кук.
Так подорожував по всіх усюдах Жюль Верн разом з своїми героями.
Всі фантастичні „подорожі“ Верна мають вигляд справжніх подорожів. Писав він їх, як відомо, користуючись широко морськими картами, всякими славетними мандрівками, словниками, нотатками морських припливів і відпливів. З таких річей складалась його велика бібліотека на яхті „Св. Михайла“; такі самі речі має при собі й рукопис його „Місто в Сахарі“ — тут ми бачимо цілу низку чисел, плани морських і надземних шляхів, вирізки з газет і т. ин.
До кожного рукопису Жюль Верн доклав силу праці. Він уважно студіював намічену тему й щоб не вийшло ніякої помилки писав усі свої речі олівцем; переглядаючи свої рукописи перед тим, як здати їх до друку, він літеру за літерою обводив чорнилама, провіряючи таким чином кожне найменше слівце.
Освічені сучасники Жюль Верна поділялись на два ворожих табори: одні вважали його пророком, людиною — багатою на інтуіцію, другі — просто шахраєм, неможливим фантастом, що не знає міри своїм вигадкам.
В наш вік здійснених „Наутілюсів“, широкого уживання елєктрики, майже повного опанування повітрям — можливий тільки перший погляд, погляд на Жюль Верна, як на великого пророка, поета науки.
Наукові романи Верна заполонили не одну юнацьку душу й прихилили до студіювання природничих наук, а цим самим спричинились до більшого їх розвитку.