Зоря/1886/06/Дрібні вісті з літератури і науки/До життєписи і характеристики Северина Шеховича

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зоря (1886
До життєписи і характеристики Северина Шеховича (І. Ф.)
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Джерело: ЕЖІТ Івана Франка

В історії «темної доби» нашої галицько-руської літератури 1850 – 1860 років до видніших появ належить, безперечно, С. Шехович, видавець «Лади», а опісля «Сімейної бібліотеки», і автор цікавої під зглядом культурно-історичним повісти «Попадянка і попадьограф’янка».

Думаючи, що для історика нашої літератури пожаданим буде всякий, хоч і як дрібний причинок, поясняючий починання і погляди тодішніх людей, подаю тут до прилюдної відомості лист Шеховича, написаний дня 8 жовтня 1853 р. до Івана Федоровича властителя Вікна, і найдений мною між паперами пок І. Ф-ча в віконськім архіві. Лист сей писаний по-польски на великім аркуші листового паперу і зачинається апострофою: «Wielmożny Mości Dobrodzieju, Najłaskawszy Panie Дальший текст подаю в руськім переводі; він звучить:

«Зухвалостею або грубою невідомостею конвеніенції товариської осудиш, Вельможний Пане Добродію, смілість мого писання, але до того спонукали мене не тільки ради деяких тутешніх знатніших мужів, але також інтерес не особистий, а загальний. Хоч затим з особи не знакомий Вельможному Пану Добродієві, однако ж осмілююсь предложити йому появлені досі номери часописі, котру під назвою «Лада» (богиня красоти; ладний) зачав я від кількох місяців редагувати.

Посвятив я її жіноцтву, бо таким способом задумав я з ліпшим успіхом впливати на інтелігенцію руську і на молодіж, просяклу засадами демократичними. Розширення освіти, доброго биту, а найбільш образовання товариське – се ціль того універсального письма. Осмілившися виказати вкоротці мою тенденцію, одважуюсь заразом просити Вельможного Пана Добродія о найласкавішу Протекцію і великодушну жертву для тої цілі літературної.

Інтелігенція руська надто вбога, щоб подібне літературне предприємство малим коштом обігнати можна, а коли б відомо було Тобі, Найдостойніший Пане, в якім положенні зістають родини нижчого духовенства, як страшно (okrutnie) позбавлені суть, особливо дочки священичі, всякої надії на свою будущину, жиючи по більшій части з малими виємками по смерті батька в крайній бідності, будучи при тім предметом насмішок і анекдотів людей нечесних, надто яке безбарвне і сумне ведеться життя по хатах родинних наших попів; коли відомо було Тобі, Найдостойніший Пане, оскільки брак виховання є головною причиною того положення, є причиною, що дочки священичі замість виобразуватись на учительок приватних або публічних, жиють в крайній нужді, і що з тої причини відносини товариські в руськім світі суть без всякої спільності (spójni), а часто піддані смішності, не будеш вагуватися.

Найдостойніший Пане, приложити щедру руку до діла, за котре благословити може тільки Бог, вічну пам’ять заховати тільки народ, за котре і я бажатиму заявити мою вдячність і вічне зобов’язання. Зволь, Найдостойніший Пане, ласкаво простити моєму смілому писанню і прийняти дань (hołd) найглибшого пошановання. Lwów 8 Oktobra 1853. Wielmożnego Pana Dobrodzieja najniższy i najpokorniejszy sługa Seweryn Gawr. Szenchowicz, wyd i red «Łady». Ulica Halicka 18».

Чи і наскільки «Лада» відповідала думкам, виявленим в тім листі, якими способами ширила просвіту серед нашого жіноцтва, не знаю, бо часопись та, нині рідкість бібліографічна, досі не попадала мені в руки. Коли б у кого з читателів «Зорі» вона находилася, нехай зволить уділити до опублікування докладний її опис і зміст усіх номерів.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у всьому світі.


Цей твір перебуває у суспільному надбанні у всьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1923 року і автор помер щонайменше 100 років тому.