Зівяле листя/Байдужісінько мені тепер

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зівяле листя
Іван Франко
Байдужісінько мені тепер
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
III.

Байдужісінько мені тепер
До всіх ваших болів і турбот,
До всіх ваших боїв і гризот !
Всі ідеї ваші, весь народ.
Поступ, слава  —  що мені тепер?
Я умер!

Хоч вались про мене весь сей світ,
Хоч брат брата тут мордуй і ріж,  — 
Нічого мені тепер глядіть.
Нічого вже добиваться більш!
В моїм серці вбитий острий ніж
І на віки душу я запер,  — 
Я умер.

Хай побіда світла вас манить,
Хай надія додає вам крил,  — 
Та моя надія ось лежить:
Я  —  судно без маштів і вітрил,
Я для радощів не маю сил,
І з життям умову я роздер  — 
Я умер.