Зівяле листя/Не минай з погордою
Зовнішній вигляд
◀ Як на вулиці зустрінеш | Зівяле листя Перший жмуток (1886—1893) «Не минай з погордою…» |
Я нелюд! ▶ |
|
Не минай з погордою
І не смійсь, дитя!
Може в тім осміянім
Суть твого життя.
Може в тім зневаженім
Твого щастя карб,
Може в тім погордженім
Є любови скарб.
Може сміх твій нинішній,
Срібний та дзвінкий
Стане в твоїй памяти
За докір гіркий.