Зівяле листя/Я нелюд!

by Іван Франко

◀ Не минай з погордою

Зівяле листя Іван Франко Перший жмуток (1886—1893) «Я нелюд!»

Неперехідним муром поміж нами ▶

• Інші версії цієї роботи див. Я нелюд!

Львів: накладом Українського педагогічного товариства і спілки, 1922

Я нелюд! Часто щоб зглушить
У серці люту муку,
Я чистий образ твій убить
Здіймав проступну руку.

Я з вулиці болото брав,
Каміння кременисте,
І кидав ним у образ твій,
В лице твоє пречисте.

Я мов безумний лютував,
Мов пяний у нетямі,
Хоч чув, що власне серце рвав
Злочинними руками.

Та як минув скажений дур,
Я чувсь брудний, недужий,
А образ твій яснів в душі,
Мов сонце верх калюжі.