Зівяле листя/Так, ти одна моя правдивая любов

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зівяле листя
Іван Франко
Так, ти одна моя правдивая любов
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
VI.

Так, ти одна моя правдивая любов.
Та, що не суджено в життю їй вдовольниться;
Ти найтайнійший порив торт, що бурить кров.
Підносить грудь, та ба  —  ніколи не сповниться.

Ти той найкращий спів, що в час вітхнення сниться,
Та ще ніколи слів для себе не знайшов;
Ти славний подвиг той, що яб на нього йшов,
Коб віра сильная й могучая десниця.

Як згублену любов, несповнене бажання.
Невиспіваний спів, геройське поривання,
Як все найвищеє, чим душу я кормлю.

Як той вогонь, що враз і гріє й пожирає.
Як смерть, що забива й від мук ослобоняє,
Оттак, красавице, і я тебе люблю.