З вершин і низин (1893)/Ідеалісти
| ◀ Semper idem! | З вершин і низин Думи пролетарія Ідеалісти |
Всюди ніве́чить ся правда ▶ |
|
Ідеалісти.
Під пнем перегнилим в болоті гнилому
Вертять ся, клублять ся дрібні червяки:
І вродились, виросли й гинуть у ньому,
А другі йіх тілом живуть залюбки.
І снить ся йім бідним у пітьмі кромішній:
Десь сонце горить у всім чарі весни,
А в сонця проміню, у радости вічній
Гуляють і золотом сьяють вони.
Ті сни своі черви складали в сістеми
З заключенєм: так є найліпше, як є;
Читали промови, співали поеми
Про гарне, щасливе в болоті житє.
В тім люде той пень відвалили й поперли,
І дійснеє сонце вказалось з за мгли;
На сонце те глипнули черви й померли,
І мручи, убійчеє світло кляли.
1882.