З вершин і низин (1893)/Догарають поліна в печи
| ◀ Безкрайі, чорні і сумні | З вершин і низин Нічні думи «Догарають поліна в печи…» |
Не покидай мене, пекучий болю ▶ |
|
Догарають поліна в печи,
Попеліє червоная грань…
У задумі сиджу я в ночи
І думок сную чорную ткань.
І коли ж то той жар догорить,
Що ятрить ся у серці міні?
І чи скоро то горе згасить
В моім мізку думки огняні?
Ох, печуть і бушують вони!
Гризе душу й морозить нуда!
Кров кіпить і нутро все в огни, —
В коло ж мур і неволя бліда.
Я боротись за правду готов,
Рад за волю пролить свою кров,
Та з собою самим у війні
Не простояти довго міні.
18 нояб. 1881.